Такемічі – не з тих людей, до яких одразу відчуваєш симпатію. Він радше викликає сум, можливо, трохи співчуття, можливо, навіть відразу. Лузер. Змарноване життя. Невдала кар’єра. Вкрадене кохання.
Загибель Хінати – остання ланка у ланцюжку його невдач. Чому банда якудза «Токіо Манджі» мала обрати саме її? Чому? Навіщо тепер жити…
А колись в житті Такемічі було не так. Колись у нього були надії. Майбутнє. Перспективи. В школі йому було добре… І навіть перед смертю Такемічі думає: «Середня школа – найкращі роки мого життя». Ця думка мала б згаснути разом з ним. Тільки він не помирає, а опиняється саме там, де хотів би бути, у школі, на дванадцять років молодший, ніж був.
Тепер у нього все попереду. Тепер Хіната жива. Тепер в нього є час і можливість помститись «Токіо Манджі». Тепер він може прожити це життя по-іншому. То як це буде?
