Різноманітність людей і повага до неї — це одна з найважливіших речей, яких варто навчити будь-яку дитину. Коли корейський видавець Юлії Ґвілім запропонував їй написати казку на ніч, вона вирішила, що це не може бути книжка тільки про ідеальних, стереотипових дітей в ідеальному світі. Автори хотіли показати своїм маленьким читачам усі проблеми, з якими зустрічаються діти їхнього віку, і представити якмога більше різних досвідів. "І місяць мені розповів" — результат цього проєкту, який показує нам ніч з перспективи дітей, яких до цього моменту ігноровала література для наймолодших, вважаючи їх досвід занадто тяжким чи ненормативним для цільової аудиторії. Але діти мусять знати про тих, хто їх оточує, та навчитися шанувати і приймати усіх. "І місяць мені розповів" вчить саме цього.
І місяць мені розповів
Опис
Враження читачів
Де б ми не були, і ким ми були усі ми однаково ввечері лягаємо спати, і Місяць нам про це розповість.
⠀
Інколи бувають такі книги, де багато багато слів, описів, розповідей а насправді важливого зовсім нічого. А бувають такі, де ніби і зовсім трохи слів, та водночас цього мінімуму вистачає для того, аби передати всю важливість. І ця книга якраз таки відноситься до другого випадку.
⠀
"І місяць мені розповів" - це книга, яку я вважаю, потрібно мати у кожній бібліотеці. Тут, наша українська ілюютраторка Юлія Гвілім разом зі своїм чоловіком розповідає про маленького хлопчика, який ніяк не хотів вкладатися спати. Але місяць почувши про це, вирішив розповісти йому про інших дітей та їхній сон.
⠀
Хтось самотньо засинає поміж квітів, хтось серед моря у човні зі сім'єю, хтось дрімає після важкої роботи, а хтось в укритті спить не знаючи, як зустріне завтра. Дехто спить в автівці вирушаючи на зустріч до мандрів, а дехто високо в горах захищають сон молитвами.
⠀
Усі діти, чиї історії кількома рядками описують в книзі такі особливі, такі різні, але однаково заслуговують на щасливе завтра.
⠀
І ця книга, це не просто казка з такими неймовірними ілюстраціями, це ще й книга про толерантність для наймолодших. Хоча я щиро радила б читати її абсолютно всім незалежно від віку, настільки мене зачепила ця історія.
⠀
На презентації своєї книги, Юлія Гвілім, що зараз мешкає в Нідерландах дуже цікаво розповідала про те, як діти сприймають відмінності між іншими людьми. Адже до трьох років малеча але бачить різницю у зовнішності, кольорі шкіри. А з чотирьох до шести років вже ідентифікує свою етнічну приналежність, сім'ю в якій живе та інше.
⠀
І тому, гадаю, такі книги, що легко розповідають про рівність та різність людей є дуже важливими для усього світу, і звісно ж для нашої України також. Я завжди дуже радію, коли в нас видаються такі важливі книги 🙌🏻
⠀
До речі, Юлія Гвілім намалювала саме ілюстрації у цій книзі, і я просто в захваті від них!😍 А особливо від того, наскільки круто вони передають усю атмосферу книги.
⠀
Тому хочу дуже подякувати видавництву Видавництво за те, що ви видаєте книги на важливі теми і популяризуєте їх українським читачам ❤️
⠀
Інколи бувають такі книги, де багато багато слів, описів, розповідей а насправді важливого зовсім нічого. А бувають такі, де ніби і зовсім трохи слів, та водночас цього мінімуму вистачає для того, аби передати всю важливість. І ця книга якраз таки відноситься до другого випадку.
⠀
"І місяць мені розповів" - це книга, яку я вважаю, потрібно мати у кожній бібліотеці. Тут, наша українська ілюютраторка Юлія Гвілім разом зі своїм чоловіком розповідає про маленького хлопчика, який ніяк не хотів вкладатися спати. Але місяць почувши про це, вирішив розповісти йому про інших дітей та їхній сон.
⠀
Хтось самотньо засинає поміж квітів, хтось серед моря у човні зі сім'єю, хтось дрімає після важкої роботи, а хтось в укритті спить не знаючи, як зустріне завтра. Дехто спить в автівці вирушаючи на зустріч до мандрів, а дехто високо в горах захищають сон молитвами.
⠀
Усі діти, чиї історії кількома рядками описують в книзі такі особливі, такі різні, але однаково заслуговують на щасливе завтра.
⠀
І ця книга, це не просто казка з такими неймовірними ілюстраціями, це ще й книга про толерантність для наймолодших. Хоча я щиро радила б читати її абсолютно всім незалежно від віку, настільки мене зачепила ця історія.
⠀
На презентації своєї книги, Юлія Гвілім, що зараз мешкає в Нідерландах дуже цікаво розповідала про те, як діти сприймають відмінності між іншими людьми. Адже до трьох років малеча але бачить різницю у зовнішності, кольорі шкіри. А з чотирьох до шести років вже ідентифікує свою етнічну приналежність, сім'ю в якій живе та інше.
⠀
І тому, гадаю, такі книги, що легко розповідають про рівність та різність людей є дуже важливими для усього світу, і звісно ж для нашої України також. Я завжди дуже радію, коли в нас видаються такі важливі книги 🙌🏻
⠀
До речі, Юлія Гвілім намалювала саме ілюстрації у цій книзі, і я просто в захваті від них!😍 А особливо від того, наскільки круто вони передають усю атмосферу книги.
⠀
Тому хочу дуже подякувати видавництву Видавництво за те, що ви видаєте книги на важливі теми і популяризуєте їх українським читачам ❤️