Знаєте, є книжки, які прочитаєш і думаєш "ну, непогано", але не на десяточку. Потім втрачаєш свій примірник і думаєш "Блін, ну може ще б і перечитала". А потім цю книгу тобі знов дарує подруга і ти вже її бережеш. Ось це от про мої стосунки із книгою Зої Казанжи "Щось таке як любов". Зоя Казанжи - українська авторка, журналістка та медіа-тренерка. До речі, можете і ФБ на неї підписатись або зайти і почитати її думку. Тепер до книги: це збірка короткої і дуже життєвої прози. Тут тобі і про те, що "мусить", але не мусить жінка. Про те, як ми робимо складний вибір, хоча для декому це "на голову не налазить". Про те, як кохаємо і зневірюємось. А ще сміємося, мріємо, біжимо і потребуємо опори. І дійдіть до частини опису Жінки-країни. Влучно, точно, одразу розуміємо "хто є хто". Власне, непоганий варіант подарунку, коли не хочеться завантажувати мозок, але хочеться розвантажитись емоційно. Можна з чайочком, а можна з келишком)