"Дивлячись на Росію передусім із погляду політики, читаючи історію Росії, ми помічаємо, як легко можна звести нанівець гордість російського народу." Взагалі-то на цитати можна розірвати буквально всю книгу. Але саме ці слова коротко описують мої враження після прочитання. Книга написана автором який,у середині 19 століття,певний час жив в росії та вивчав всі аспекти її як країни. Армію,погляди,побут,класи людей,тобто абсолютно все( не дивно що чоловік згодом звідти звалив,бідося) Так от. Книга невелика і доволі цікава. Основана на історичних даних і має купу підтверджених фактів і неймовірно виразних цитат. Дивує те,що пройшло вже бозна-скільки років,а враження наче пишуть про сучасну росію. Російський народ і донині лишається таким, яким два сторіччя тому приєднався до руху цивілізації. Він не ступив ані кроку вперед, перебуває в тому самому стані. Вічні війни. Жага то більшої території,корупція,жорстокість і головне : зневажливе і геть бридке ставлення вищих чинів до звичайного люду. Це показує що рабство в крові. І справа у сучасному запарєбрічьі далеко не в путлері. І методики незмінні:росія знаходить зацікавлених союзників або політично нерозважливих і поблажливих діячів, щоб задовольнити свої амбіційні проекти.(привіт крохмальний барон і влада Угорщини) Дуже багато дізналася про Польщу. І більш стало зрозуміла їх теперішня позиція по відношенню до нас. Вони дійсно нас розуміють. Скільки операцій по "розчленуванню" Польщі,це не описати словами і моя шана і повага полякам які з попелу піднялися. Ось такого брата,сусіда,дуже гордо мати. Відносно церкви(не плутати з релігією,вірою).російська церква, так би мовити, не мала свого устрою,та і до тепер не має. Цар керує нею так, як керує армією і рабами(від рос.:нівчьом нєвінний народ) В цілому,відмінного зараз, від 19століття,повірте,майже 0) хіба Ніколай змінився на Владіміра.