Колись давно був у мене начальник, який порадив одному працівнику їсти щодня принаймні два волоських горіха. Мабуть, вважав, що той набереться сил і розуму. Так ось, не знаю, чи він їв ті горіхи, але дурним точно не був. Навпаки, вправно вигравав на струнах шефової душі. Хто з нас не сварив себе за нерозумні вчинки або слова? Інколи ми навіть не розуміємо, як це трапилося. Так ось, якщо ми розуміємо, що вчинили дурню, то не зовсім дурні. Дурні цього не розуміють і тим щасливі "А дурість? Вона скрізь — цідиться, проступає краплями, струменіє чи фонтанує. Вона скрізь, не визнає ні меж, ні кордонів. Часом це тихий плюскіт, майже стерпний, іноді — застояна гидка твань, а часом — землетрус, шквал, цунамі, що пожирає все на своєму шляху, трощить, топче, паскудить, дурість не оминає нікого. Ба й гірше, подейкують, що ми всі — її джерело." Книга мені дуже сподобалося, автор опублікував тут не лише свої роздуми, але й інтерв'ю з кількома фахівцями на тему дурості та глупства. Читати було дуже цікаво. Але переказувати книгу ж немає сенсу, то я наведу лише кілька фактів, яких раніше не знала: 1. У французькій мові слова "дурня, дурень" походять від назви статевих органів. 2. Якщо сходи пофарбовані у чорно-білий колір, людина мимоволі пришвидшує ходу. 3. Стівен Джобс був будистом і вегетаріанцем. Але захворівши на рак, згаяв час на лікування, надавши перевагу альтернативним методам. Коли схаменувся, було запізно Хочу також зазначити, що у книзі дурість розглянута з різних боків: на побутовому рівні, у роботі, науці, навіть щодо харчування людей. А синонімів до слова дурень ви знайдете таку велику кількість, що можна збагатити свій словниковий запас. Щиро рекомендую усім. Принаймні, ця книга надихне вас і переконає, що Ви - не один такий і це пандемія, яку мало хто помічає.