Народився/-лася, приєднався/-лась до ОУН/УПА/Гельсінської спілки, заарештували, засудили на 5/10/15/25 років, звільнили, знову засудили/відправили в заслання, звільнили, а якщо пощастить, то реабілітували ⠀ Так можна коротко описати життєвий шлях 25 українців, які відбували багаторічні терміни увʼязнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах, і яким вдалось вижити. ⠀ Це історії українців, які боролись за незалежну Україну, відстоювали самостійність держави, не переступали через свої цінності, навіть якщо їм через це загрожували каторги, заслання, тюрма, страждання і навіть смерть. ⠀ Кожна історія дуже болюча та щемлива. Читати емоційно важко, водночас ці історії надихають і захоплюють. Неможливо не захоплюватися тим, як люди, яких ні за що засудили до 25 років тюрми і страждань, ще й знаходили щось позитивне і приємне в цьому. «Табір - це свій мікросвіт. Людина не може весь страждати і плакати. Були дуже важкі хвилини - але була й неймовірна підтримка. Ми всім ділились одне з одним. Там я знайшов близьких другів», - розповідає член-засновник УГГ, політвʼязень Мирослав Маринович. ⠀ Ця книга містить 25 історій, які написали різні люди. Тож кожна з них має різний стиль викладу. Десь це більше схоже на журналістський текст, десь на щоденник людини. Деякі історії написані від третього обличчя, інші - від першого. Одні більше спираються на факти, інші - на емоції. Десь маємо інформативний виклад, в інших - репортажний, художній. В одних - це робота з архівами, в інших - інтервʼю з самим політвʼязнями. ⠀ Книга непроста емоційно, однак в ній, крім сумного, дуже багато і хорошого, життєствердного, позитивного. Герої книжки змогли це зберегти в собі, попри всі труднощі. Вона про важке, але читати було легко, швидко, динамічно і з гордістю. ⠀ Це чудова і важлива книга, яку я раджу почитати всім.