Юлінь Кван

Вибір книжкового клубу Різ Візерспун. Історія про авторку бестселерів та сценариста, яких об'єднує спільна трагедія. Тропи "Від ворогів до коханців","другий шанс". Порушені важливі теми. Унікальний сюжет про залаштунки телевізійного сценарію. Книга залишає після себе трохи незрозумілі враження.

Анонім

На жаль, мені не сподобалось (тут таке неймовірно гарне оформлення, що я аж засмучена 😢). Я взялась читати цю книжку, бо хотіла емоцій, і я повелась на анотацію, очікуючи історію двох людей, між якими пролягають 13 років ненависті, провини та намагань зцілитися після трагедії, яка зламала їх обох. Я така: «божечки, я вже відчуваю цю напругу з присмаком забороненого кохання». І нехай пробачать мені всі, хто любить цю книжку, але вона, на мою думку, просто не дуже добре написана. Я не отримала емоцій - я не сміялась, не плакала, не палала від хімії героїв. Бісилась з батьків головної героїні та з неї самої, так, але у всьому іншому книжка настільки рівна, що її особливо нема за що хвалити й навіть нема за що хейтити. Але давайте все ж детальніше. Що мені сподобалось? Те, як авторка прописала тонкощі роботи сценаристів Що не дивно, адже вона сама - сценаристка та режисерка. Мені було дуже цікаво читати про те, як прописуються персонажі й стосунки між ними, як створюється необхідна напруга на екрані та як завершити серію так, щоб глядачі з нетерпінням чекали виходу наступної серії (що викликає невеликий дисонанс, бо в тому, як написана «Як завершити історію кохання», не відчувається, що всі ці нюанси були враховані). Сцени 18+ Хороші, гарячі, реалістичні. І гарно перекладені. Мені сподобалось. Головний герой Взагалі нічого поганого про нього сказати не можу. Гроші заробляє, на терапію ходить, більш ніж з однією жінкою шури-мури не крутить, розумний, талановитий, відданий. Хороший книжковий чоловік. Зцілення героїв 30-34 розділи мені прям сподобались. Взагалі ця частина книжки вийшла дуже кінематографічною - я легко могла уявити це на великому екрані. І я була рада побачити, що Гелен вирішила нарешті рухатись далі. Що мені не сподобалось? Погано прописані герої та їхні взаємодії Я вже казала, що емоцій мені не вистачило. Але мені також забракло глибини, адекватності та мотивації у вчинках героїв. У першому розділі нам розповідають про те, що сестра Гелен кидається під автівку, бо вирішила накласти на себе руки таким чином. І всі ненавидять хлопця, який того вечора був за кермом. Навіть через 13 років. Навіть якщо він після цього так і не зцілився. Навіть якщо все його життя - це панічні атаки, задушливе почуття провини та звинувачення в тому, чого він не мав наміру скоювати. Добре, щось можна списати на те, що всі 13 років родичі Мішель були засліплені горем (тут теж є питання, але добре, просто проїхали), але буквально через ~30% книжки Гелен вже мутить з Ґрантом. Де напруга? Де драма? Де болісний та повільний перехід від ворогів до закоханих? І я вже мовчу (не мовчу) про те, що протягом багатьох років Гелен ходить на терапію, але вона фактично там само, де була одразу після похорону сестри - за 13 років в неї нічого не змінилось. І окрім горя, з яким вона так і не дала раду, в неї є ще страх близькості, через який вона влаштовувала емоційні гойдалки у стосунках з Ґрантом майже половину книжки. Я можу зрозуміти горе, можу зрозуміти небажання зближуватись з кимось після втрати рідної людини, яка мала б залишитись, але обрала померти, але навіть це розуміння не дало мені вподобати Гелен в любовній лінії. І це підштовхує нас до наступного пункту. Гелен і її стосунки з батьками Так, я розумію різницю культур та менталітетів, але мене тут бісило просто все. Навіть детальніше зупинятись не буду. Фінал В останній розділ запихнули просто все. Куди так спішити? Це взагалі нереалістично з огляду на те, як розвивались стосунки героїв протягом всієї книжки.

Анонім

Сюжет книги цікавий, проте мені було трохи нуднувато та чогось весь час не вистачало. Проте, як на один раз, доволі непогана історія! А також дуже гарне оформлення!

Анонім