Нові відгуки

Найкраща книга року

Навіть не знаю з чого почати, бо така унікальна книга, що хочеться написати про все, але в той же час не проспойлерити і не зіпсувати враження. По факту ми читаємо переклад тексту, який так і називається "Печера ідей" невідомого автора, в якому описано життя в Стародавніх Афінах за часів Платона (ми його будемо безпосередньо зустрічати в тексті). У цій книзі все починається з убивства юнака Трамаха, який був учнем платонівської Академії. Кажуть, що його загризли вовки, але його вчитель не вірить цьому і йде до розгадника таємниць Геракла Понтора (аля античний Шерлок), щоб дати йому завдання і зрозуміти, що ж насправді сталось з хлопцем. В той час як ми читаємо Печеру ідей, нам багато трапляється зносок та уточнень щодо тексту і я спочатку не могла зрозуміти це перекладач на українську написав їх, щоб ми краще розуміли контекст, чи це якийсь художній прийом. Як виявилось, це ще одна сюжетна лінія, яка розповідає про думки перекладача цього тексту з латини. І зав'язкою цієї книги є момент, коли наш перекладач дізнається, що його попередник, який теж брався за переклад Печери ідей, помер, бо його загризли вовки. І от як текст, який написаний до нашої ери, пов'язаний із сучасністю і буде на сторінках перекладу дізнаватись наш перекладач. Але! Там дуже багато зносок вже від перекладача українською, бо багато місць в Афінах не були мені відомі (тому постійно гортала в кінець і читала де то знаходиться). Також багато предметів одягу та загалом побуту буде в зносках пояснено. Дууууже багато філософії (я не велика її прихильниця, але навіть мені було наздвичайно цікаво та захопливо про то читати). Автор дійсно грається з читачем і навіть створює (вигадує) художній прийом Ейдезис. Коли перший раз в тексті знайшли це слово (воно буде на самому початку) не варто іти в гугл та шукати його, далі перекладач пояснить його значення і все буде зрозуміло. І от цей прийом пронизує весь текст і як на гачок тебе захоплює, що починаєш в кожному розділі шукати той ейдезис. Багато можна написати про ту книгу, але просто напишу, що я прочитала дуууже багато детективів, але цей найбільш незвичний в моєму житті і для експерименту однозначно треба його прочитати (фінал книги це просто виніс мозку в чистому вигляді).

Книга, яка мене присипляє за лічені сторінки вдома та тіні її античної історії прокрадаються до моїх снів — давно в мене такого не було, а це означає, що мій мозок підсильним враженням (сині тіні з червоними очима, атлети та складки хітона) Читається повільно, бо тут паралельно розгортаються дві детективні історії, також тут філософські роздуми (обговорення), що ще чекати від античної Греції. Часом здається, що все це гра розуму як письменника, перекладача, так і власне самого читача. Що насправді під печерами розуміється наш мозок з його думки та пошуками істини. (на даний момент залишилося 65ст. до кінця) Я дочитала. І в мене достатньо не однозначне почуття: наче сподобалося, а наче думаю для чого це читала. Книга не є простою, ти думаєш чи справді світ це просто книжка, а ми її головні та другорядні герої, а може взагалі на фоні існуємо. В якійсь мірі я розуміла, що такий буде фінал... а далі постає запитання "А що далі? Де і як закінчується книжка? Чи вона закінчується взагалі, бо з кожним читачем вона буде знову оживати, набувати барв, емоцій, сенсів?" Мені самій важко відповісти на ці запитання, бо після смак книги такий, що справді думається "а де справжня істини?" і "чи була написана ця розповідь?" Основна детективна частина: я ще на початку відчула хто може бути Злом, і навіть не відчула здивування коли все стало відкрито. Єдине що хочу сказати інколи релігійні організації (спільноти) заходять занадто далеко... але про це ви самі можете дізнатися, якщо наважитеся прочитати) А що до другого детективу — то тут я спочатку не розуміла, що відбувається, а потім "невже все ось так?"

📚 "Печера ідей" Хосе Карлоса Сомоси — експериментальний історико- філософський детектив, де дуже красиво поєднано грецьку міфологію та платонівську філософію. Родзинкою твору є сучасна техніка використання виносок як невід’ємної частини літературного тексту. Сомоса фактично написав цілий роман на полях. Так що це цілих два романи, що перетинаються: історичний роман, події якого відбуваються в стародавніх Афінах, і сучасний роман з невідомим місцем і часом, що в загадковий спосіб пов'язаний з першим. Це філософський текст par excellence. Досліджуючи глибини його сторінок, ви загубитеся. Найбільше мене вразили в цьому романі філософські діалоги, спроба довести перевагу розуму над тілом, особливо діалоги Діагора з Платоном. Що я знаю точно — мені потрібно друге, третє і, можливо, четверте перечитання, щоб повністю зрозуміти текст і його ідею. Роман переносить вас у світ протиставлень: Афін vs Спарти, чесноти vs пороку, ідеї vs інстинктів, розуму vs тіла, логіки vs емоцій... Тим часом смерті та вбивства тривають, даючи зрозуміти всім, що проблема вийшла за межі звинувачення вовків у вбивстві всіх цих юнаків. Не буду спойлерити шокуючу розв'язку, тому що як далеко не сягали мої фантазії, я і приблизно не змогла вгадати кінцівку. Але визнаю, що несподіванка була важкого калібру і для мене, і для бідолахи перекладача. Абсурдний і важкий роман, але, безсумнівно, відмінний і приємний. Вимагатиме від читача великої концентрації на додаток до знайомства з деякою термінологією, грецькою культурою та міфологією.

Така незвичайна, але дуже цікава книга. Такого досі не читала. Розгадка вбивства юнака Трамаха мене вразила, але ще більше вразив фінал розповіді. Дуже добре описано Афіни та традиції поліса, в кінці є пояснення, тому буде легко розуміти, якщо не знаєте історію Греції. Всім раджу)

«Печера ідей» («The Athenian Murders»/«La caverna de las ideas») Автор: Хосе Карлос Сомоса Рік написання: 2000 Жанр: інтелектуально-філософський детектив Моя оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ⛰️Навіть не знаю, що сказати, щоб не проспойлерити. Це було дико цікаво. Найкраще взагалі нічого не знати про цю книгу і просто зануритись в історію. Хто не хоче псувати собі враження, можете далі не читати мій відгук, а йти братися за книжку 😅 🍇«Печера ідей» — це історія про історію всередині історії. Так, дуже заплутано, але від того не менш цікаво. Основний (якщо можна так виділити) сюжет розгортається в Атенах після закінчення Пелопоннеської війни. Знаходять понівечене тіло юнака шляхетного походження і за розслідування справи береться Геракл Понтор. Цікавий факт: кажуть, що цей персонаж-детектив може бути алюзією на Еркюля Пуаро через схожість імен (Heracles/Hercule, Геракл у грецькій мітології – Геркулес у римській). Друга сюжетна лінія, але не за важливістю, розвивається у примітках до тексту, в яких ми знайомимось із Перекладачем (імені не названо). 🏛️Такого тексту я ніколи раніше не читала. Для мене це був новий досвід, який зачепив щось у моєму мозку і затягнув у цей лабіринт Ідей. Тут вам і ейдезис (вигаданий художній засіб), і грецька мітологія, і 12 подвигів Геракла (чи може це нам здалося?), описи грецького побуту та вірувань, атмосфера стародавньої Академії, розмови з Платоном, таємниці та інтриги. Я гуглила будь-які згадки грецької культури, мітів чи традицій, щоб ще більше зануритись у цю тему. 🌜Якщо вам хочеться інтелектуальної прози з глибокими філософськими темами у поєднанні з містичною детективною лінією, то «Печера ідей» ідеально вам підійде!

"Печера ідей" на перший погляд, ретро детектив. Я люблю античність, одразу така ностальгія за юністю. І спочатку все видається ну дуже атмосферним: часи Давньої Греції, моторошне вбивство. З'являється і розслідувач. Характерно для епохи це філософ. Зі своєю цікавою біографією і світоглядом. Оце це — основне "тіло" сюжету. А маємо ще й рамку, бо це виявляється роман у романі. І ми дізнаємося про те, що давньогрецький сюжет — це віднайдений текст, перекладом якого займається головний герой перекладач. І цей текст починає його засмоктувати. Може, і нас? Події з перекладуваного роману стрімко переходять у події з життя перекладача, і рівень небезпеки зростає з кожним розділом. Нам надають можливість хвилюватися за безпеку героїв обох сюжетів... Книжка виявилася постмодерною, а я вкрай рідко читаю цей жанр. Він для мене найчастіше занадто складний. Але у цьому випадку так чудово переплітаються мотиви античності і детектив, і найголовніше — провідна тема сили і ролі літератури і перекладу. Читаючи, ти мовби підглядаєш з-за плеча перекладача, і залишається лише здогадуватися про відповідність перекладу. Ми часто бачимо, як реальне життя впливає на літературу, а "Печера ідей" представляє протилежний погляд — вплив тексту на життя. Однозначно сподобалося, і вам рекомендую.

В Стародавніх Афінах помирає юнак, який був учнем Платонівської Академії. Вбивство списують на диких звірів, але один з викладачів впевнений, що юнак чогось боявся, тож він вирішує звернутися до розгадника таємниць - Геракла. Та розгадник і сам зацікавився цією смертю, бо одна нелогічна деталь зачепила його допитливий розум.⠀ Поки що звучить доволі стандартно, як для детектива, чи не так? Найцікавіше починається тоді, коли ми розуміємо, що це давньогрецьке вбивство було історією написаною на папірусі і перекладач пише свій переклад, паралельно роблячи свої зауваження стосовно символічності тексту.⠀ Майже до самого кінця книги я була у захваті🔥. Давня історія моторошно переплелася з дійсністю перекладача і я нетерпляче очікувала, якою ж буде розгадка цього неймовірного історичного детектива. І розгадка мене не підвела, це було цікаво і неочікувано. Але це не був кінець книги і саме він здивував мене своєю химерністю.⠀ Автор додав до своєї історії філософську складову та Платонівської Ідеї, а я дуже-дуже далека від цього. Тому фінал прийняла як даність, не надто розуміючи, чи підтвердилися ті ідеї чи ні🤭.⠀ Це трохи змазало позитивні враження, але це все ще гарний детектив, з моторошними вбивствами та неочікуваною розв'язкою. Раджу шанувальникам жанру та тим, хто шукає чогось оригінального.