Поставлю вісімку, як і першій але в цій книзі більше скла і так, набагато. Зробила висновок, що мені не дуже подобаються в цілому чоловіки в цій історії. Мала надію, що Аарві буде трохи краще ніж Езра але те саме. Фігаро тут, фігаро там, але у цього хоча б є виправдання, вони 99% книги в полоні і демони - їхні вороги. Плюс, Аарві сам казав, що намагався ненавидіти Ві але не вийшло. От саме такого я не люблю. Навіть якщо ви вороги, є речі які можна робити, і які не можна. Я люблю більш однозначних чоловіків, хоча б по опису мало би бути щось таке, що помʼякшує вину головного демона. Як на мене, недостатньо він старався, хвалився більше. Але кінцівка цікава. Все ще чекаю вау ефекта від сил Ві, бо перші дві книги було одне страждання і не зрозуміло нащо ті сили коли толку з них нуль. До речі, в Сестрі зірок момент де Ві вдарила силою по Езрі був супер satisfying. Хочу щоб в 3 всі поганці отримали добрячого прочухана

Це було захопливо, люблю магію, боротьбу, зіткнення видів і сильних героїнь. Демони тут чудові, особливо Калеб, брат його теж викликає інтерес. Але є одне але, це Езра, він так мене дратував! Хоч чоловік в принципі робить те, що має але для Віанни він як чорт. А вона те і робить, що страждає і бігає за ним. Хоча я можу її зрозуміти, вона хворіла, боялась, він був поруч, вона була ще з несформованою префронтальною корою тож не дивно, що вона так до нього прикипіла і толерує зневажливе ставлення до себе. Так, потім зʼясувалося, що він там щось намагався але цього мало. У відносинах потрібно щоб слова і дії сходилися і важливі речі проговорювалися однозначно. Всю книгу мріяла, що вона його нарешті пожбурить але вона до кінця книги і ще в другій теж досі сохне за ним, навіть коли він одружується, це пздц. Але кінцівка цікава, зʼявляється Аарванд і слава богу! Є надія, що в наступних книгах буде менше цього езробожевілля. Плюс, я чекаю коли вона навчиться контролювати свої супер сили, дізнаюсь що там по богинях і артефактах, а також демонах в іхньому світі. Швидко побігла до другої. До речі, героїня Скорпіон як і я)

Вся серія для мене 10/10! Тримає в напрузі всі три книги підряд, неочікувана кінцівка. Моє улюблене фентезі ♥

Це було феєрично! Дуже захопливо і емоційно

Прекрасна авторка з неймовірними книгами. Перечитую вже двічі

Моя оцінка: 9/10⭐️ Цитати книги: "Мир - не даність, а питання бажання." Ось і все - я закінчила "Сагу сестер-відьом". Про сюжет говорити не можна, тож скажу, чому мені сподобалася ця книга. У післямові авторка розповідає, що саме хотіла передати, і після цього багато чого стало на свої місця. Вона нагадала мені, що мої очікування від поведінки героїв - це не про реальну живу історію. Іноді персонажі не відповідають ідеальному уявленню. Для мене це ромфентезі з не надто вражаючою романтичною лінією. Але я так звикла до цих героїв, що тепер навіть сумую за ними. У книзі є все, що я люблю: ?відьми, демони й маги, ?подорожі в часі, ?дракони, ?Мерлін, Артур і лицарі, ?родина. Тримати ці книги в руках дуже приємно. Вони гарно оформлені, але здається, що кожна книга про окрему сестру, а насправді ні. Чудове завершення циклу, яке залишає після себе тепле відчуття - ніби попрощалася з друзями.

Моя оцінка: 8/10⭐️ Цитати книги: "За достатньою температури навіть айсберг можна розтопити." Відгук на першу частину Це лінійна історія, знову від імені тієї самої сестри, що й у першій частині. Коли береш до рук ромфентезі, очікуєш цікаву романтичну лінію. У першій книзі в головної героїні було два кепських варіанти — тепер з’явився нормальний. Але, як на мене, вся ця історія летить під хвіст через тяглість першої лінії. Вона мені настільки не подобається, що просто капець. На того персонажа мені було байдуже, а головна героїня поруч із ним виглядала відверто дурною. Коли дійшла до її терзань у фіналі — я просто закотила очі. За що 4 зірки? За фентезі, за сестер і їхніх хлопців, за ложі, відьом і демонів. А тут є дракони. На одному покатались, але не так як хотілось би?

Моя оцінка: 8/10⭐️ Цитата з книги: "Хіба ми не зрадимо тих, хто вже загинув, якщо зараз здамося?" Почала новий цикл про сестер-відьом. Перша книга йде від імені Вівіан - наймолодшої. Атмосфера крута: Англія й Франція, Мерлін, братства й ложі, відьми, демони і навіть будинок із душею. Це прям усе, що я люблю. ? Але… романтична лінія головної героїні – то біль. ? Я просто кричала: "Нііііі!" при кожній їхній взаємодії. Не моє зовсім. Мені далі надію на майбутні книжки. Попри це, читається легко і цікаво. Думаю, продовжувати точно буду, але, може, спершу візьму паузу на іншу книжку, щоб трохи відпочити від цієї історії. Але кінець книги спонукає продовжити.