«Та й зрештою дякую за те, що ще жодна тарілка з родинного столу - не пустий реквізит. За те, що ще кожен голос, який я чула з дитинства, звучить». От частина з віршу, який я так полюбила♥️ Ця маленька книжечка, зайняла велике місце в моєму серці. Читаючи вірші, я інколи навіть сльозу пускала. В збірці вірші-історії про все. Авторка піднімає важливі соціальні теми та описує історії українців. У книзі 2 розділи: 1. Які ми різні, які ми схожі - де я в одному з віршів знайшла себе, та і взагалі думаю там кожен себе в чомусь та й знайде; 2. І раптом війни стало більше - вірші, які написані після 24.02.2022 - от тут я всплакнула? Не завжди поезія мені заходить, мені подобається лише Ліна Костенко, але тепер я відкрила для себе ще і Віталію Грицак♥️