Віталіна Макарик

Леся була простою восьмикласницею, та лише через день все змінилося і вона стала донькою "отої-яка-стрибнула" чи "бідна сирітка".

"Мама колись розказувала, як носила мене під серцем. Щодня я ставала важчою - але це, запевняла вона, була приємна тяжкість. Тепер я ношу у серці свою маму. А вона щодня стає легшою. Пропадає запах, звук сміху. Блякнуть спогади. Стираються фрази. Так, ніби вона вивітрюється з мого серця і скоро її там зовсім не буде".

Напевно, це дуже боляче з кожним днем забувати рідну людину. Особливо боляче, коли мама, яка обіцяла, що їх з Лесею ніхто не розлучить, зникла з життя доньки за власним бажанням.

Я очікувала, що це буде легка книга, і навіть не прочитала анотації, мене привабила обкладинка.
Але в історії про кеди й небо є все: кохання, булінг однокласників, біль, сум, страх, невіра в себе, надія і happy end.