В річницю дня народження Степан Андрійовича Бандери здалось доцільним прочитати й написати відгук про новинку Vivat, присвячену діяльності й останнім рокам життя Провідника Організації Українських Націоналістів, котрий був вбитий понад 65 років тому агентом КДБ, але чиє ім'я й досі не дає спокою русні.
Цей унікальний графічний роман є історичною белетристикою, що коротко й наочно розповідає факти про життя, боротьбу і підступне убивство українського революціонера, про ОУН та загалом національно-визвольний рух.
Після Другої світової війни Степан Бандера очолював діяльність ОУН в еміграції: "виступи, збори, дипломатичні зустрічі, публікації, підготовку шпигунів та співпрацю з українським підпіллям у тилу більшовиків". Він проживав під іменем Стефана Попеля, емігранта зі Львова, у Мюнхені, де видавав себе за журналіста. Часто підписувався різними прізвищами і змінював адреси, навіть його діти не знали, хто він насправді. Та все ж він відмовлявся від охорони, попри явну загрозу для власного життя, яке трагічно обірвали у жовтні 1959. Як це відбулося і що цьому передувало докладно описано у коміксі.
Також подається багато інформації про Бандеру від 1933 року, коли він вже у 25 очолив крайову екзекутиву ОУН. Йдеться про боротьбу проти радянської і польської влади, в тому числі про політичні вбивства, щоб привернути увагу світової спільноти до проблем українського народу, зокрема Голодомору і пацифікації українців 1930 року. Це призвело до арештів, судів, вироків, ув'язнень, втечі…
Також розповідається про те, як у боротьбі між Німеччиною та Радянським Союзом ОУН провадила власну гру, кульмінацією якої стало проголошення 30 червня 1941 у Львові відновлення української незалежності, чим, організація, звісно ж, викликала невдоволення німців. Далі нові арешти, допити, ув'язнення. ОУН тепер була супроти більшовиків, поляків, німців…
Втім, наведені історичні факти дуже фрагментарні, епізодичні та викладені не у хронологічному порядку. Мальопис безумовно може зацікавити, адже містить достовірні ключові дані (науковим консультантом був Володимир В'ятрович), а окремі епізоди навіть динамічні та досить детальні. Та все ж доведеться звернутися до додаткових джерел інформації, щоб скласти цілісну картину того періоду та образ постаті Степана Бандери.
А от графічна сторона мальопису питань не викликає - цілком відповідає духу епохи. Стиль малюнку сильно нагадує ілюстрації минулого, кольори і шрифти підібрані дуже доречні, компонування панелей на сторінках теж цікаве.
У підсумку маємо цікавий, гарний, інформативний, якісний і, безумовно, корисний історичний мальопис. Проте, лише 64 сторінки надзвичайно мало для історії життя такої непересічної особистості.
Анонім
Неймовірна мальовка, після прочитання хотілось просто листати, переглядати малюнки ще багато разів, бо вони дають можливість поринути в ту атмосферу і відчути, наче ти знаходишся поряд із персонажами!
Розвиток подій трохи уривчастий, паузи, стрибки у часі і сюжетних лініях, це одночасно трохи ускладнює читання, але як спонукає зрозуміти, розібратись і ще раз перечитати)
Відкрила для себе пару цікавих фактів як про людей у цьому творі так і про події.
Тому дуже рекомендую усім для прочитання, для загального ознайомлення із своєю історією, ідентичністю українців та відчуттям всеоб'єднаності нашої нації.
Анонім
Це історична белетристика, що означає розповідь в межах справжньої історії, але із деяким художнім переосмисленням. Але, наскільки я можу судити після прочитання коміксу та дуже поверхового вікіпедіння, художня вигадка тут геть мінімальна.
✨ Адже в цілому мальопис не покликаний ще трішки міфологізувати і так достатньо культову особистість, а навпаки, показати, що Степан Бандера не супергерой із унікальними здібностями, а просто цілеспрямована людина, яка дуже сильно любила свою Україну. І таким самим героєм може бути кожен з нас, якщо захоче.
✨ Розповідь починається з кінця 50-х років минулого століття на окупованій совком частині Німеччини , потім повертається у 1951 і трішки змінює географію, а потім занурюється ще глибше, в Україну 1933-го, аби поступово повернутися у Німеччину 1957-го і далі, до фінальної крапки, поставленої в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7.
✨ Чи дізнається щось нове людина, яка знає напам'ять біографію Провідника? Звісно, ні.
✨ Чи захоче почитати, а що ж то була за людина, Степан Бандера, той, хто нічого, окрім його імені не чув? Звісно, так.
🎁 А ще це прекрасний подарунок, як фанатам, так і просто на Новий рік. Сам малюнок нагадав мені репортажі з залів засідань тих судів, де заборонено знімати на камеру, і нмд він ідеальний для цього формату.
Анонім
Котолог
