Це, мабуть, самий насичений сюжетними лініями роман Вікторії Голт. Принаймні з тих, що видані українською (я прочитала всі). І найбільш "бріджертонівський", тільки кохання тут не на першому плані, але проходить крізь увесь сюжет. Головна героїня, як і завжди у Голт, дуже імпонує — розумна, схильна до аналізу, емансипована, не втрачає голову (наскільки це можливо у ситуаціях та зважаючи на її вік). Цікаво було спостерігати за змінами у її житті протягом 10 років та наскільки вона зросла як особистість під впливом цих змін.
Динаміка не така яскрава, як у більш ранніх романах авторки, через це здавалося, що перша половина книги дещо затягнута, але під кінець все понеслося галопом — неочікувані повороти, розв'язки та розгадки.
Сумно, що це останній роман з виданих, я була б рада прочитати ще, дуже люблю готичну прозу
Анонім
Отримала книгу у подарунок, було щось новеньке для мене, особливо враховуючи те, що авторка не зовсім сучасна. Цикл книг розказує про кілька різних історій, тому ця є одиничною і завершеною.
Почнімо з того, що, порівнюючи з багатьма сучасними романами, стиль авторки є досить своєрідним, події розвиваються доволі швидко, спершу було важко звикнути, іноді навіть поверталася до попереднього речення, аби зрозуміти, чи сцена вже змінилася.😁 Бувало таке, що якась подія чи навіть відрізок часу пояснювався одним-двома реченнями, а ти тільки почала проникатися сценою, то було трошки важко сконцентруватися та зануритися в атмосферу.😭 Напевно, справа у тому, що у такій невеликій книзі був описаний величенький проміжок часу, а саме період з підліткових років головної героїні до становлення жінкою. На противагу маю зазначити, що потім все ж звикаєш, а ближче до кінця книги дійсно бере цікавість, чи звершиться усе добре для героїв цієї оповіді :)
Найголовніше для мене — немає гіркого післясмаку, як буває після важких книг. Трошки хвилювання перед закінченням книги (люблю екшн), та й годі.
Загалом дійсно занурюєшся в переживання Гаррієт, її травми, саркастичні жарти та роздуми про подальше життя. А у кінці книги вже й сама любиш вранішню Манфрею.😍
Анонім
Це було динамічно та захопливо від першої до останньої сторінки, безперечно одна з найкращіх книжок Вікторії Голт. Такий собі мікс "Абатства Доунтон", "Бріджертонів" та "Маорі". Сімейні інтриги, заборонене кохання, острів в Океанії, тубільські оргії, старовинний англійський замок та трохи інцесту — саме те, що потрібно, коли треба відволіктися та розвантажити мозок
Анонім
