Мені вже 26 рочків і це мій перший вімельбух ? я не могла пройти повз таку милоту, ще й якщо в головній ролі - котики. ⠀ Що таке вімельбух? Це розвивальна книжка-розглядалка для дітей. Вона має мінімум тексту й максимум яскравих картинок, покликаних привернути увагу дитини. ⠀ Практично на кожній сторінці також є завдання: серед усіх речей, а в нашому випадку серед котів, кішок і мишки, треба знайти певні предмети - нитки, консерву, зірочку та інші речі. Тобто дитина буде зайнята цим пошуком і розгляданням котиків, що не тільки займе її увагу та розважить, але також і має на меті розвивати дитину. ⠀ Уся книжечка повноколірна. Сторінок тут не багато, але в неї величенький формат. Картинки справді дуже яскраві й гарні, тут багато котиків і кожен зі своїм характером, зовнішнім виглядом. ⠀ У цій історії йдеться про життя-буття котів: що вони роблять у спальні, ванній кімнаті, вітальні, кухні та на вулиці. Що котики люблять і не люблять робити, тож дитина також зможе дізнатися ще й таку інформацію. ⠀ Ця книжка - суцільна милота. Хоч я доросла, я все одно залипла на ці картинки й довго розглядала всіх котусів, шукаючи там схожого на Ічіка. Не знайшла ?

??? У цій книзі зібрані 5 терапевтичних казок, кожна з яких додасть читачеві впевненості в собі. Практично кожен герой, з яким ми знайомимося на початку історії, має якісь сумніви щодо себе, почувається не в своїй тарілці. От наприклад, кажанчик Тім соромиться лізти без черги і придумує альтернативний спосіб, як отримати бажане. Фея Ліля вирушає на своє перше в житті завдання і дуже хвилюється з цього приводу. Велетка Міріам комплексує через свій зріст. Кіт страшенно любить їсти апельсини, а не мишей. Хитромудре яйце любить роздавати всім поради, не маючи власного досвіду. ??? Кожна з цих історій не просто повчальна, вона ще й на прикладі героїв допомагає долати певні комплекси, пояснює, що бути "не таким", інакшим, відмінним від інших - це нормально! Усі ми різні - і це чудово! Головне, щоб наше самовираження не заважало оточуючим і не було токсичним. ??? Усі ілюстрації до тексту авторка зробила сама і вони добре гармонують між собою. Єдина незручність, яка виникла у нас при читанні - це розміщення зображень і відповідного їм тексту на різних розворотах книги. Доводиться постійно перегортати сторінку взад-вперед. Також у двох казках порушена хронологія малюнків. ??? Цю книжечку ми читали з 3-річною Улею, але Остап із Софією теж її іноді слухали. На мою думку, старшим діткам вона буде більш корисною, зважаючи на особистий досвід і неприємні ситуації, які вже траплялися в їхньому житті. Казки нам сподобалася, особливо про "Кота, який любив апельсини", недарма вона винесена на обкладинку збірки.