Мені вже 26 рочків і це мій перший вімельбух 🙈 я не могла пройти повз таку милоту, ще й якщо в головній ролі - котики.
⠀
Що таке вімельбух? Це розвивальна книжка-розглядалка для дітей. Вона має мінімум тексту й максимум яскравих картинок, покликаних привернути увагу дитини.
⠀
Практично на кожній сторінці також є завдання: серед усіх речей, а в нашому випадку серед котів, кішок і мишки, треба знайти певні предмети - нитки, консерву, зірочку та інші речі. Тобто дитина буде зайнята цим пошуком і розгляданням котиків, що не тільки займе її увагу та розважить, але також і має на меті розвивати дитину.
⠀
Уся книжечка повноколірна. Сторінок тут не багато, але в неї величенький формат. Картинки справді дуже яскраві й гарні, тут багато котиків і кожен зі своїм характером, зовнішнім виглядом.
⠀
У цій історії йдеться про життя-буття котів: що вони роблять у спальні, ванній кімнаті, вітальні, кухні та на вулиці. Що котики люблять і не люблять робити, тож дитина також зможе дізнатися ще й таку інформацію.
⠀
Ця книжка - суцільна милота. Хоч я доросла, я все одно залипла на ці картинки й довго розглядала всіх котусів, шукаючи там схожого на Ічіка. Не знайшла 😽
Анонім
🐞🐞🐞 У цій книзі зібрані 5 терапевтичних казок, кожна з яких додасть читачеві впевненості в собі. Практично кожен герой, з яким ми знайомимося на початку історії, має якісь сумніви щодо себе, почувається не в своїй тарілці. От наприклад, кажанчик Тім соромиться лізти без черги і придумує альтернативний спосіб, як отримати бажане. Фея Ліля вирушає на своє перше в житті завдання і дуже хвилюється з цього приводу. Велетка Міріам комплексує через свій зріст. Кіт страшенно любить їсти апельсини, а не мишей. Хитромудре яйце любить роздавати всім поради, не маючи власного досвіду.
🦋🦋🦋 Кожна з цих історій не просто повчальна, вона ще й на прикладі героїв допомагає долати певні комплекси, пояснює, що бути "не таким", інакшим, відмінним від інших - це нормально! Усі ми різні - і це чудово! Головне, щоб наше самовираження не заважало оточуючим і не було токсичним.
🐱🐱🐱 Усі ілюстрації до тексту авторка зробила сама і вони добре гармонують між собою. Єдина незручність, яка виникла у нас при читанні - це розміщення зображень і відповідного їм тексту на різних розворотах книги. Доводиться постійно перегортати сторінку взад-вперед. Також у двох казках порушена хронологія малюнків.
🐞🐞🐞 Цю книжечку ми читали з 3-річною Улею, але Остап із Софією теж її іноді слухали. На мою думку, старшим діткам вона буде більш корисною, зважаючи на особистий досвід і неприємні ситуації, які вже траплялися в їхньому житті. Казки нам сподобалася, особливо про "Кота, який любив апельсини", недарма вона винесена на обкладинку збірки.
Анонім
