У мене дивні стосунки зі святими. Бо я, по-перше, часто не розумію сенс залучення до сонму, деякі святі вчинки для мене просто незбагненні, а, по-друге, мені важко змиритися з розбиранням святої людини на шматочки та прикладанням до її мощей. І так, я розумію про присвячення себе Богу, намолені місця та благочинні вчинки. Тому і вважаю молитву найкращою допомогою. Хоча це лише моя думка, без претензій на істину. Про що? Класик шведської літератури розповів нам про шлях, який пройшла знатна дама, особа королівської крові, від розуміння своєї грішності до повного служіння Богові. Її дивні вчинки, звернення до пап Римських, королів, простих людей. Навернення своїх дітей у суто релігійне життя, пророцтва та місію. "Люди при зустрічі чужі, а з роками відчуженість лише збільшується, і, коли люди розлучаються, вони майже не знають одне одного. Твій хутір забере ворог або кредитори; твоє тіло стане тліном; твій муж, твої діти й твої друзі розійдуться власними шляхами. Нічого тобі не належить. Ніщо не твоє, окрім полум’я, що палає у твоєму серці, окрім твоєї любові до них усіх. Якщо це можна в тебе забрати, тоді так, тоді можеш тужити. — Ніколи цього в мене не забрати, бо любов безмежна." Майбутня свята померла у 70 років, досягши величі свого земного святенницького життя та зробивши великий внесок у розбудову церкви та духовності. Сама книга, поруч з розповіддю, вразила мене своїм дуже якісним текстом і вишуканим лексичним різноманіттям. Це просто окремий вид насолоди!