Пʼєса розповідає про колишнього канцлера Вілема Ріґера, який нещодавно залишив посаду. Він живе зі своєю «давньою подругою» Іреною та іншими членами родини у розкішній віллі, а держава – в особі віце-голови Властика Кляйна погрожує вигнати їх звідти, якщо, звісно, він не готовий висловити свою підтримку чинній адміністрації. До того, журналіст вітчизняного видання (з цікавою назвою) бере інтерв'ю у Ріґера для сумнівної статті; старша дочка Ріґера намагається змусити його підписати заповіт; молода шанувальниця викликає у нього нечисті думки; а колишній секретар його колишнього референта (радника) намагається керувати всім від імені нинішньої адміністрації. Ця пʼєса на межі комедії і трагедії, наділена абсурдними та перебільшеними деталями, хоч автор просить (через авторський голос) акторів не перегравати. Твір ймовірно автобіографічний, оскільки Вацлав Гавел — останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії. Він був винятковою людиною, можливо не ідеальною, але хорошим державним діячем, що зробив власну сатиру дещо недоречною. Проте автор звертає увагу на те, який слід людина (політик) лишає в суспільній свідомості, лишаючи державну посаду; висміює політичні промови, порожній зміст яких звучить майже однаково з обох сторін, які змагаються за владу.
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях