Це твір, що змушує глибоко замислюватися про природу людської долі та вплив зовнішніх факторів на формування особистості. Наприкінці читання важко зробити однозначний висновок щодо головного героя. Чи варто його засуджувати, чи можна знайти для нього співчуття та розуміння? Ці питання залишаються відкритими, залишаючи читача з власними сумнівами і роздумами, та хотілося чітко зрозуміти чи варто відчувати огиду до дорослого Йодзо чи все ж жалість. Але можу сказати точно лише те, що дитиною він пережив те, що не повинні, навіть, знати, не тільки діти, а й дорослі.