Збірка гуцульської короткої прози про бабу Федиху та її онучку Уляну. Я не фанат короткої прози в цілому, проте ця мене заінтригувала своїм колоритом, гуцульською говіркою (багато слів для мене були невідомими, а деякі узагалі цікавезні, наприклад, щєзни - це рак). І я залишилася задоволеною вибором.
Дуже затишна збірка, повільна, просякнута любов'ю. Я звернула увагу на те, наскільки історії та казки дорослих відбиваються в дитячій свідомості, наскільки вони є необхідними для них.
Однозначно рекомендую для затишних читань з трав’яним чаєм.
Анонім
