Досить незвично написано, дійсно історія дуже віривками, але ж в тому і сенс. Це відголоски спогадів чоловіка (не найкращого), який тільки наприкінці почав зізнаватися сам собі в тому, що намагався приховати від себе
Анонім
Це така незвична книга. Упіймала себе на думці, що читається так легко і швидко, але ж, Боже ж мій, описане геть не легке. Швидше страшне. Страшне, обурливе та психіатричне. Про що? Старий Толлак доживає своє життя. Дружина зникла багато років тому, діти його ненавидять і не приїздять. Поруч лише Отто, чи Оддо, як той називає себе сам, дурник, як називають його сусіди, чи навпаки мудрець, що краще розуміє людей, ніж ті самі. Толлак постійно згадує про дружину, їхнє кохання, їхні сутички. Бо і сам Толлак — продукт свого виховання, шкідливих звичок та психічних негараздів. "Осінь відцвітає, зими ще треба діждатися. Вона гарно говорила, Інґеборґа... Я навчився багато слів і висловів від цієї жінки. Ми пронесемо цей час разом, Толлаку. Будь добрий до мене." За що полюбила його Інгеборга? Чого вона раптово зникла? Ми про все дізнаємося, бо усі секрети будуть розкриті. Співчуваю усім...
Анонім
Скандинавська література часом темна, дивна, зворушлива і загалом зі своїм стилем і мені подобається. Але ця книжка була мені не до смаку. Мені на неї знадобився день, але швидко читалося - це чи не єдиний плюс. На початку я побачила Толлака самотнього, згорьованого втратою дружини. Вона чи-то пішла, чи-то зникла, і як же відчувалося, що йому її не вистачає. І що ж. Чим далі, тим більше обличчя Толлака набувало нових рис, досить потворних. Несприйняття новітнього і прив'язаність до минулого навіть здавалися якимись зворушливими та зрозумілими, але з цим чоловіком не все так просто. Що до чого стає зрозуміло дуже скоро і добре, що книжка не розтягнута на сотні сторінок. Але не розкриватиму карти і лише скажу, що сам персонаж Толлака мені бридкий і все. З мінусів ще оті натяки. Наче й сімейне життя з Інґеборґою недорозказане, і що сталося з дочкою на тих лижних тренуваннях теж загадка. Підозри, але без підтвердження. Я чомусь очікували більшого. Інтриги, наприклад.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях