Я завжди вважала себе палкою фанаткою Гаррі Поттера. Не лише тому, що декілька разів перечитала всі книжки, але й через безліч переглядів фільмів та вишукування на просторах інтернету додаткових матеріалів про улюблених героїв. Тому, коли виявилася можливість почитати мемуари Тома Фелтона, який втілив у життя одного з моїх улюблених персонажів – Драко Мелфоя, я не могла уявити кращого подарунка для себе. Однак, книжка виявилася глибшою, ніж я могла подумати…
Як тільки я її побачила, книжка відразу привернула мою увагу казковим зовнішнім виглядом - стильна обкладинка, кольоровий зріз, фотографії, все це просто притягувало мій погляд. І як тільки я розгорнула книжку, відбулася справжня магія - не тільки фантастичного світу Гаррі Портера та Драко Мелфоя, але й внутрішнього життя актора. Та його головної загадки, але це лише мої здогадки, про які в кінці…
У книжці «По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання» Фелтон не просто розповідає про своє життя на знімальному майданчику, він спільно із читачем переживає моменти радості та труднощів. Його розповідь не обмежується лише деталями про фільми. На мій великий подив, ця книжка є власною історією дорослішання з болем та втратами, з якими кожен з нас зустрічається в реальному світі. Фелтон відверто розповідає про свою боротьбу з депресією та алкогольною залежністю, про те, як важко бути в центрі уваги та зіткнутися із своєю власною ідентичністю. Ці роздуми проливають світло на аспекти життя, про які ми зазвичай не думаємо, споглядаючи улюблені фільми чи читаючи книги.
Окремо хочу зазначити емоційну глибину, яку відчуваєш, читаючи про дорослішання Тома. Від дитини, що за примхою долі стає відомим актором, до молодо чоловіка, який стикається із власними демонами та знаходить силу їх перебороти. Його історія змушує поміркувати про власні виклики та шлях до самопізнання. А його приховані почуття, додають нотку суму та романтики, і можливо трохи заздрості. Приємним відкриттям для мене стала підкреслена роль сім'ї в житті Тома Фелтона. Розповідь про його старших братів, маму та дідуся додає людяності його розповіді. Сімейні цінності, підтримка та взаєморозуміння є невід'ємною частиною цієї книжки.
Дещо іронічно розповідає Фелтон про внутрішню боротьбу із своєю публічною іміджевою ролью та бажанням залишатися справжнім. Він вміло розкриває те, як йому доводилось боротися із стереотипами, що накладаються на актора після величезного успіху у світі Гаррі Поттера. З тим як він бореться з прокляттям «актора одніє ролі», які зусилля прикладає до того, щоб побудувати нове щире і чесне життя, не пов'язане з Гаррі Потером.
Наостанок, я хочу повернутися до основної загадки, яка лише частково розкривається у мемуарах Тома Фелтона, але яка відчутна в кожному його спогаді та вчинку. Вона пронизує кожен розділ книжки, але лише найщиріші читачі можуть розгледіти її. Кожна сторінка цієї книги написана з любов'ю до Емми Уотсон, коханням, яке він не називає, але вкладає в кожен рядок. Більшість подій у біографії автора, його досягнення, емоційні перепади, взлети і падіння, навіть саме написання цієї книжки, несуть у собі бажання справити враження тій дев'ятирічній кучерявій дівчинці, яку Том Фелтон побачив на перших пробах "Гаррі Поттера". І всі дурниці, пихата та агресивна поведінка підлітка Тома Фелтона лише доводять, що відомий та крутий 13-річний актор закохався в 9-річне каштанововолосе чудо. А невдалі стосунки з дівчатами, захоплення рибалкою, депресія і проблеми з алкоголем, вже дорослого Тома Фелтона, лише є гіркими наслідками того, що це чудо стало дорослим, і бачить в ньому тільки друга.
Щиро Ваша #Клякса.