В центрі сюжету книги знаходиться "історія одного шокуючого експерименту". Починалося усе начебто звичайно і не віщувало ніяких проблем. Харизматичний, енергійний, самовідданий молодий історик мав "здатність так зацікавити учнів темою, що вони просто не могли не захопитися нею", а тому, вдавшись до, здавалося, невинного експерименту, мимоволі ледь не став причиною катастрофи. Демонструючи учням на уроці фільм про жахи концтаборів, історик не зумів зрозуміло пояснити, яким чином нацистська меншість могла повністю контролювати усе населення Німеччини, чому їм ніхто не перечив, не протистояв, а потім ще й заявляли, що нічого не знали про звірства своїх вождів. Учням було невтямки, як таке може бути правдою. Вирішивши продемонструвати це наочно, вчитель запропонував своєрідний експеримент, що ґрунтувався на жорсткій дисципліні та низці правил, щоб показати ефективність хорошої організації і ризики, з нею пов'язані. Те, що починалось як гра, продемонструвало незвичайні єдність, згуртованість, ефективність, командний дух та дало спершу винятково позитивні результати: учні стали краще вчитися, краще поводитися. Але чим далі, тим більше гра почала виходити з-під контролю, перетворюючись на щось значно більше й відкриваючи свій не такий вже і привабливий бік. Роман чудово демонструє те, як легко харизматичний лідер з хоча б мінімальною владою і вмінням влучно підмітити, що людей турбує й чого вони прагнуть, може стати майстерним маніпулятором, отримати безапеляційний авторитет, а далі перетворитися на безкомпромісного і всевладного тирана на чолі організації з неприйняттям жодних заперечень, непослуху, альтернативної точки зору (за умови, що не буде обмежений власними моральними принципами чи зовнішніми незалежними факторами й вчасно не зупиниться). А також те, як легко люди піддаються чужому впливу, втрачають самостійність й здатність тверезо оцінювати ситуацію під впливом обіцянок вирішення їхніх проблем, згуртовуються навколо спільних ідей та цілей, сліпо йдуть за своїм лідером, не піддаючи сумніву його рішень, вказівок і методів, відсторонюючись від тих, що не поділяють їхні ідеали та не належать до їхньої спільноти, як легко рівність перетворюється на зверхність, а воля колективу стає вищою за власні переконання та право вибору. Роман не претендує на оригінальність чи непередбачуваність сюжетних поворотів, однак чітко, наочно й доступно доносить закладені сенси. Історія дає безцінні уроки, але, на жаль, не всі здатні й хочуть навчатись на помилках минулого.