Оооо, ця книга — не просто історія, це суцільний емоційний вир, який накриває тебе з головою і не відпускає навіть після останньої сторінки. Вона змушує тебе розсипатися на тисячі дрібних шматочків від болю й ніжності, а потім поступово, крихітка за крихіткою, збиратися знову, вже іншою людиною.
Руна і Поппі — це не вигадані персонажі, а живі серця, які б’ються на сторінках. Їхня любов настільки справжня і глибока, що вона стає чимось більшим, ніж почуття між двома людьми. Це символ того, що існує щось вічне, чисте і нескінченне. Кожен їхній поцілунок — це спогад, це вічність, яку вони дарують одне одному, навіть знаючи, що час обмежений.
Читати було боляче. Моменти радості змінювалися розпачем, і здавалося, що серце не витримає. Але саме в цьому і є сила книги: вона показує, як глибоко може любити людина і як багато ми здатні пережити заради тих, кого любимо.
«Тисяча пам’ятних поцілунків» змушує переосмислити життя. Вона нагадує, що потрібно цінувати миті тут і зараз — бо вони можуть стати останніми. Вона навчає, що навіть у найважчому горі можна знайти красу, якщо серце наповнене любов’ю.
Це напевно одна з тих книг на моїй полиці, яка залишає в душі шрам, але разом з тим і світло. Вона розбиває тебе на частини, змушує плакати до безсилля, а потім дарує дивовижне відчуття вдячності за любов, яка сильніша за смерть.
Анонім
Чудова книга про перше кохання, дружбу, труднощі та непрості життєві обставини. Це неймовірно чуттєва, щира, комфортна і мила історія кохання, в якій купа скла, і яка точно розіб'є вам серце. Моментами наївно та очікувано, але я можу закрити на це очі.
Анонім
Зворушливий шедевр, що залишає слід у душі: «Тисяча пам’ятних поцілунків» Тіллі Коул — це книга, яка не просто читається, а проживається. Це історія, що здатна розбити ваше серце на мільйон дрібних шматочків, а потім обережно зібрати їх докупи, залишивши по собі відчуття глибокої любові та розуміння.
Анонім
Котолог
