Мені ця книга дуууже сподобалася. Я спочатку не хотіла за неї братися, бо побачила багато негативних відгуків. Але коли взяла її до рук і прочитала лише кілька абзаців, то вже не могла зупинитися. Я буквально "проковтнула" її за п'ять днів, хоча зазвичай читаю книги по 1-2 місяці. Про що книга: Це історія про двох друзів, яких із дитинства поєднувала особлива обіцянка. Книга розповідає про кохання, дружбу, дорослішання й те, як важливо цінувати кожну мить.

Це без слів, дуже рекомендую. Історія про неймовірне кохання , але…. 🥺

Це щось неймовірне ❤️ і перша, і друга частина в саме серденько ❤️

Ця книга — не про ніжність. Вона про біль, залежність і ті рішення, які ламають життя. Поки я читала — майже до останнього розділу — мене не відпускала злість. Я злилася на батьків Рома — за те, як вони зламали його ще до того, як він встиг стати собою. Я злилася на самого Рома — за його егоїзм, за маніпуляції, за те, як він тягнув за собою іншу людину, не даючи їй дихати. Але найбільше — я злилася на Мол. За те, що вона дозволяла це. За те, що жертвувала собою, своїм життям, своїми мріями. І водночас… між усім цим болем були проблиски світла. Моменти, де хочеться вірити. Де щось тепле все ж пробивається крізь темряву. Мені сподобався сюжет — він тримає, не відпускає, змушує пережити і відчувати. Окремо хочу відзначити стиль авторки в інтимних сценах, дякую що тут не вживалися такі слова як «розкішниця», «прутень», «горошинка», «щілинка» і все в такому стилі. Медичні терміни - то є любов! Цікаво, що буде далі

Це одна з найгірших книжок, що я читала. Така банальщина та фігня, не повірила жодному слову, написаному в книжці, якщо б не потяг та відсутність альтернативи, я б точно це не дочитувала.

Прочитала спочатку першу частину «о милий Доме», не знаючи, що друга частина це та ж перша, але від чоловічого імені. Тому рекомендую прочитати, якщо хочете книгу від імені чоловіка, але не ставила б її як другу частину, а як милий доме = милий роме, в залежності від чийого імені хочете прочитати. По сюжету - дуже динамічно, прекрасна історія багатого, але зламаного красеня і ботанші. Зняла зірочки за те, що було після першої не дуже цікаво читати, бо одна і та ж книга.

Тіллі Коул. «О, милий доме» та «О, милий Роме» - книги, які я НЕ раджу читати… …тому що прочитати варто лише одну з них! ? Отже, по порядку. Звичайно ж, першою я читала «О, милий доме», і це просто прекрасна книга, яку я проковтнула буквально за день. Це така собі мила і зовсім не затягана історія стосунків красунчика-багатія та дівчини-«ботанки». Але не думайте, що все надто просто: тут на вас чекає швидкий сюжет із крутими несподіваними поворотами, цікавими лініями та дуже смачними, пікантними сценами з елементами легкого домінування ?. То чому ж тоді я не раджу читати їх обидві? Справа в тому, що по факту це абсолютно одна й та ж історія, різниця полягає лише в оповідачі. У першій книзі ми бачимо події очима Моллі, а от у «О, милий Роме» оповідачем виступає вже Ромео. Особисто мені другу книгу було читати відверто нецікаво, адже складалося стійке враження, наче я два дні поспіль ходжу на один і той самий фільм у кінотеатр?. Мій вердикт: я однозначно рекомендую цю історію до прочитання! Але щоб не зіпсувати враження, просто оберіть для себе на старті, з якого ракурсу вам буде цікавіше занурюватися в сюжет - від імені дівчини чи хлопця. Окреме величезне дякую видавництву за таке приємне видання - тримати цю книгу в руках суцільне задоволення!

Ніжна й болюча історія про перше кохання та цінність моментів.