Якщо у вас є серце - книга вам неодмінно його розіб’є. І саме головне - ви відчуєте, що живі, живі тут і зараз.⠀
⠀⠀
Я в основному читаю детективи, хорор чи любовне фентезі, тому вважаю, що книга знайшла мене в дуже влучний час. Сказати, що я плакала читаючи - це не сказати нічого 🥺🥺🥺Зазвичай, Книги викликають в мене різні емоції: цікавість, захоплення, злість, не розуміння героїв, радість чи сум, але ця книга примусила мене багато переосмислити в житті.⠀⠀
⠀⠀
Багато було відгуків, що надто солодко, банально, ванільно і підлітково, таке враження може скластись, якщо дивитись тільки на історію двох молодих закоханих сердець Руна та Поппі. Але я завжди читаю між рядків, я задумуюсь над посилом і задумкою автора. Якщо вам ванільно - поставте собі запитання: А чи кохали ви когось так до бестями?⠀⠀
⠀⠀
Вперше моє серце розбилось на 130 сторінці (хто читав - зрозуміє чому), я знаю як таке переживається і як це важко. Авторка в книзі вустами героїв вчить нас жити, жити тут і зараз, жити кожен день, насолоджуватись життя, брати і карбувати кожну мить, бо вона неповторна.⠀⠀
⠀⠀
Можна сказати Поцілунки я читала крізь сльози, але ця книга неймовірна чутлива, вона зруйнувала всі стіни і бар’єри в мене в душі, серце б’ється на повні груди. В моїх скарбничці поки не тисяча пам’ятних поцілунків, але я згадала багато важливих і ключових моментів в своєму житті.⠀⠀
⠀⠀
Я книгу прожила і відчула… Я дуже люблю вишневий цвіт, відтепер буду дивитись на нього по особливому. Книгу я читала крізь сльози і вона наповнила моє життя сенсом, про який я забуваю за повсякденною рутиною.
⠀