Ця книжечка стала для нас справжнім відкриттям! По перше, ні видавництво, ні автор для нас раніше були зовсім не знайомі. По друге, це вперше ми читаємо чорно-білий текст, раніше все було з кольоровими ілюстраціями. По третє, це перша книга, яку моя 8-річна донька почала читати самостійно. Звичайний 11-річний хлопчик Ілля вимушений тимчасово переїхати до тітки, бо у його рідному місті почалася війна... Та невдовзі з'ясовується, що триває вона не лише у світі людей, а й в панчохоїдів. Хто вони такі? Схожі на гномиків маленькі чоловічки, які охороняють дитячі сни від усіляких непроханих жахастиків. Проте у магічному світі сталася біда - зла Павучиха викрала голку, якою шиють нових панчохоїдів... Ілля - обраний хлопчик, який повинен врятувати обидва світи. У повісті підняті проблеми добра і зла, війни і миру, друзів та зрадників, а ще в ній багато магії, чарів, цікавих пригод та веселого гумору! Рожеві панталони, рейтузи в панчоховому смузі, ковтунці рейтузні - далеко не всі смішні висловлювання! Захопливо правда? Саме так і сказала моя дитина. Самостійно вона прочитала майже половину, але їй було це трошки складно. У тексті зустрічаються "важкенькі" слова для її віку, та це і не дивно, адже розрахована повість на середній шкільний вік. Описи війни асоціювалися у мене з нинішньою війною і саме завдяки "Панчохоїдам" ми змогли поговорити на цю тему, а також про переселенців. Другу половину ми дочитували разом. Особисто мені було трохи дивним, що чарівники промовляють не заклинання, а закляттябазікання. Чарують не чарівною паличкою, а викаблучкою, яка до речі, у кожного мага своя (капці, подушка, нитка). Як на мене, то у книзі багатенько другорядних, "фонових" героїв та предметів з незвичайними назвами, які з'являються практично у кожному розділі і потім безслідно зникають (протяги-пліткарі, похоптури, млушка, дивогризи, наджвакали, торбохвати, мендакси, грюкало, гепи, справошити), що можна трохи заплутатися хто є хто. Також залишилося не зрозумілим, чому, після завершення усіх випробувань, що випали на долю Іллі, 11-річний хлопчик вирішив ніколи не повертатися додому, до своїх батьків? Склалося враження, що авторка планує писати продовження... У будь-якому разі, дитині книга сподобалася, а всі описані мною нюанси, навіть не привернули її увагу. А це головне, адже розповідь розрахована на дітей, а не їхніх прискіпливих матусь!