Така коротка історія, але настільки глибока, насичена й важлива. Трагічна і прекрасна оповідь, яка точно запам’ятається надовго. Після прочитання якої ти наповнений, розбитий, щасливий і нещасний одночасно. Я не знаю, якими словами це описати... Тому що для мене це неймовірна, дуже глибока, сенсова книга. Депресивна, але часом така смішна, що усмішку просто неможливо стримати. Її цілком можна вважати іронічною, вона влаштовувала мені емоційні гойдалки від жаху до сміху і навпаки. Вона про дорослішання, становлення особистості, труднощі в соціумі та ідентифікації себе. Про зламану душу, що намагається зцілитися. Про досвід, помилки та життєву мудрість. Про сприйняття себе та інших, а також прийняття. Ця історія підіймає дуже болючі, гострі теми. Проблеми підліткового віку, наркотиків та алкоголю, але також вказує на те, що часом це може бути просто верхівкою айсберга, і що справжня причина ховається десь набагато глибше. За ці лічені сторінки я встигла полюбити головного героя, щиро переживала за нього, його вчинки та емоції. Були моменти, коли Чарлі хотілося підтримати, застерегти, а часом трошки потрусити та змусити отямитися. Це друга книга автора на моєму рахунку, тому певні моменти дійсно здалися знайомими: стиль написання, акцентування на важливих темах, а також елементи розкриття внутрішнього світу головних героїв. Вона дивна, і не буде зрозуміла всім, так само як і «Уявний друг». Вперше після закриття книги я одразу включила фільм. І екранізація, як на мене, просто чудова. Вона доповнює історію, розкриває певні моменти та деталізує загальні враження. Тому щиро раджу як формат читання, так і перегляду. Адже для мене особисто вона однозначно потрапила у топ за цей рік.

Книга торкається таких тем, як нелегко знаходити друзів, з якими труднощами можна зіштовхнутися, вливаючись в новий колектив, про перше кохання та перепони по дорозі до нього. Герої здаються живими, а їхні переживання справжніми, тому і вони мають відгук у простого читача.

Це однозначно не мій жанр, але ця книга просто пронизує в саме серце, вона неймовірна, ця книга про дорослішання, про підліткові проблеми, про це що їм теж важко. Вперше я її прочитала в підлітковому віці, і вона дуже допомогла справитись, в цій книзі кожен побачить себе?

Невеличка книжка на вечір, чисто відволіктись через занурення у проблеми американського підліткового життя

Для мене в деяких моментах ця книга була шокуючою, в інших я сміялась разом з героями. Але загальне враження в мене було про співпереживання самотності героя та автору, бо цей текст дуже сильний та допоміжний.

"Ти могутній не тому, що сильний. Ти могутній, бо ти добрий." Крістофер переїжджає з мамою до невеличкого містечка. І одного разу він зникає на 6 днів у Лісі Місії. Але вертається. Та вже не зовсім таким, як був раніше. І найголовніше - в нього з'явився друг, про якого нікому не розкажеш, бо його більше ніхто не чує. І цей хороший чоловік, як його називає Крістофер, дає йому важливе завдання - побудувати хатинку на дереві. І він збудує її, з допомогою друзів, і ця хатинка стане для хлопчика порталом в уявний світ, де на нього чатує шептуха. 50 років тому, маленький хлопчик Девід також зник у тому лісі. Та йому пощастило менше, він не повернувся... Хто ж допоможе Крістоферу в боротьбі зі злом? Хороший чоловік. Все, що буде далі, говорити не можна, бо це суцільний спойлер. Ця книга, захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Містичний трилер, глибокий емоційний, про силу материнської любові, яка заради сина ладна піти в саме пекло. Якби не знати, хто автор, можна було б трошки сплутати його з Кінгом. Чбоскі гармонійно поєднав елементи жахів, містики, драми та трилеру. А ще ☝️книга постійно нагадувала мені серіал "Дивні дива". Один єдиний момент, останні сторінок 200, події набрали таких шалених обертів, здавалося, що потрапив на карусель. Трошечки автор намудрував?Але це не зіпсувало загального враження.

Не очікувала, що ця книга зможе мені сподобатись. Свого часу дивилась фільм, він зовсім не справив вражень. Але з книгою - вийшло зовсім навпаки. Головний герой Чарлі простий і щирий, його історія змушує сміятися, сумувати й замислюватися про власне життя. Читається на одному подиху. Рекомендую тим, хто цікавиться підлітковою психологією та літературою про пошук себе.

Є книги, які захоплюють з перших сторінок, інтригують динамічним сюжетом і несподіваними поворотами. А є такі, що ніби непомітно проникають у серце, залишаючи по собі глибокий слід. І це саме така книга. Вона не просто розповідає історію, а змушує переглянути власні цінності, відчути емоції, які не завжди легко пояснити. Роман написаний у формі листів, які головний герой, підліток Чарлі, пише невідомому адресатові. Чарлі — хлопець особливий: сором’язливий, замкнутий, але дуже добрий, щирий і турботливий. Він гостро відчуває емоції інших людей, хоча не завжди розуміє власні. Його спостереження за світом і людьми навколо змушують замислитися над багатьма речами, які ми зазвичай не помічаємо. Спочатку я нічого особливого не очікувала від цієї книги. Ба більше, я була впевнена, що вона мені не сподобається, і, можливо, навіть продам її після прочитання та забуду. Але ні. Вона зачепила мене до глибини душі, отримала своє особливе місце в моєму серці. Читаючи, я постійно поверталася думками до Чарлі, намагаючись зрозуміти його. Чому він такий? Чому почуття інших для нього важливіші за власні? Чому він погоджується на речі, яких насправді не хоче? І ще безліч інших питань, які не давали спокою протягом всієї книги. Відповіді прийшли лише в кінці, і вони вразили мене до сліз. Виявилось, що з віком людина може забути деякі моменти свого дитинства, особливо якщо вони були болючими. Вона може продовжувати любити тих, хто скривдив її, просто тому, що не пам’ятає всіх деталей. Для Чарлі це стало справжнім потрясінням, адже він усвідомив, що не може ненавидіти людину, яка зробила йому боляче. Але водночас він більше не міг заперечувати того, що з ним відбувалися жахливі речі. Не хочу розповідати деталей сюжету, бо ця книга — не про події, а про відчуття, про шлях, який потрібно пройти разом із головним героєм. Вона відкриває серце і змушує співпереживати Чарлі, відчувати його біль, сумніви, радість, розгубленість і надію. Це історія про те, наскільки важливо мати справжніх друзів, які підтримають тебе, навіть коли тобі здається, що весь світ відвернувся. Про те, що не потрібно змінювати себе, щоб комусь сподобатися — варто залишатися собою. Кінець книги залишив мене з відчуттям світлого смутку. Я просто плакала від щастя і водночас від болю. Але Чарлі сказав не сумувати, тому я не буду. Натомість я винесла для себе важливий урок: потрібно цінувати близьких, не завдавати болю тим, кого любиш, і особливо берегти дітей, щоб їхнє дитинство не залишало шрамів у дорослому житті. Ця книга залишиться зі мною назавжди. Вона змусила мене замислитися над речами, про які я раніше не думала. Вона навчила мене, що справжнє щастя полягає в тому, щоб бути собою і мати поруч людей, які завжди підтримають. І я вдячна їй за це.