Я знаю, що такі книги не є популярними в книголюбів, оскільки вони несуть в собі багато смутку, болю, історії що вражають, жахають. АЛЕ я хочу, щоб ви звернули на неї свою увагу і прочитали. Ця книга це наша історія, це та ціна яку платили українці за любов до рідного краю, української мови, і найголовніше - за свою волю. Адже ця книга не є художньою вигадкою, вона написана зі свідчень тих, хто вибрався з ГУЛАГу. В основі життя сім'ї Романа Шухевича і людей, що його оточували. А розповідає частину історії його син, в'язень ГУЛАГу для підлітків, адже його визнали сином ворога та у 6 років засудили як і батьків. З цієї книги ми дізнаємося про існування таборів для дітей, в яких дітям заборонено було плакати. Уявляєте цей жах? Діти не плакали, бо їм не можна. І для підлітків які чекали переходу в дорослий табір. Також ми дізнаємось про життя в Західній Україні простих українців і тих, хто боровся за мову, волю. Ми поринаємо в ті часи, переживаємо усі події. І якщо хтось ще не вірить в те, що історія повторюється з тим же ворогом, якщо забути про ціну волі, то ця книга ще раз нагадає. Так, вона не легка, в ній розповідь і багато фактів з історії. Вона жахає, вражає, місцями наверталися сльози. Але читається досить швидко, як для такої книги. Для мене вона як альтернатива підручників з історії, яка не йшла мені через суху подачу тексту. Але тут є все: і історія, і розповідь.