Середньовіччя завжди приваблювало мене своєю атмосферою і водночас лякало байками про жахливу медицину, невігластво та релігійний фанатизм. Я очікувала захопливу подорож у минуле, де авторка або підтвердить, або розвіє відомі міфи.
На жаль, книга читалась мені важко і нудно. Можливо, це через стиль і структуру оповіді. Авторка часто наводить прямі цитати з трактатів, судових записів, історичних документів та Біблії. З одного боку, це робиться для більшого занурення в побут того часу, але з іншого — коли вже третю сторінку читаєш рецепти страв, поради щодо виведення плям або цитати з Біблії, починаєш замислюватися, навіщо ця інформація взагалі. У такі моменти було дуже нудно.
Втім, мені сподобались тлумачення картин, які авторка подавала розгорнуто — це дійсно було цікаво.
Анонім
Ця книга мене приємно здивувала легкістю та, як на мій погляд, логічною структурою викладу інформації. Неймовірно захоплива подорож крізь часи, про які майже кожен із нас має лише загальні уявлення з кінематографа, відкрила для мене зовсім нове й неочікуване бачення повсякденного життя цього періоду в історії людства.
Анонім
Я відкрила «Добу постів і карнавалів» без жодних очікувань — просто глянути кілька сторінок. А в результаті прочитала книжку на одному подиху.
Замість похмурого і закривавленого Середньовіччя я побачила живий, галасливий світ, повний сміху, любові і тілесності. Бо за всіма нашими уявленнями про “темні віки” ми якось забуваємо, що тоді теж жили звичайні люди. Які їли, пили, кохалися, виховували дітей.
Книжка поділена на теми: від їжі й медицини до сексу, виховання і смерті.
Стефанія Демчук ніби показує картини Босха й Брейґеля: «Дивись, ось ця деталь — ти точно її не помітиш із першого разу». Читаєш — і ловиш кайф. Бо текст одночасно і дотепний, і цікавий, і без сухого академізму.
Окрім купи нової інформації, книжка залишає по собі жагу дізнатись більше. І добре, що авторка залишає для цього список джерел і запрошення рухатись далі.
Анонім
