Софі Бемон

📚 «Паризька кулінарна школа» Софі Бемон — 4,5/5⭐️ Ця книжка — справжня екскурсія Парижем. У центрі сюжету — люди, які з різних причин приїхали до французької столиці, щоб навчатися в кулінарній школі. У кожного — своя неймовірна історія. Опис приготування їжі такий апетитний, що аж слинка тече! 🥐🍰 Загальне враження від книги позитивне, хоча на початку вона мене не дуже затягнула. Але з середини сюжет «пішов як по маслу». Єдине, що трохи зупиняло — надмірна деталізація. Описано буквально все: одяг, їжа, місця, атмосфера.

Анонім

🥐"Паризька кулінарна школа" – ольфакторна книга, котра розпочинається із цитати Віктора Гюго "Вдихайте Париж, це зберігає душу". Тут переплелися аромати блідо-фіолетових троянд, бургундського "Пінонуару", яєць en cocotte, запечених із тархуном і вершками. 📖Читаєш і здається, що ти неспішно гуляєш Монмартром, задивляєшся на фокуси казкових факірів, годуєш крихтами мигдалевого круасану завсідників весняних літників – голубів🎠🗼 Атмосфера чаруюча: з картатим мерехтінням вітрин цукерень і антикварень!✨️ ❤️‍🩹Тут, перебуваючи у цьому старовинному місті, під подовге смакування сиру й вина, три жінки з різними долями мають різні завдання. Зцілити зраджене серце, подолати затяжну творчу кризу, врятувати справу всього життя. Місто стає тим пластирем: його відомі ринки з пірамідами цитрусових, загадкові провулки, відреставровані двері – ліки у алябастрових плящинах. Бо якраз нові враження здатні відновлювати нас, всотуватись теплом у сонячні сплетіння, бережно виводити із облюбованої зони комфорту до зони росту, усвідомлення своєї цінності. Зрештою, з'являється бажання помічати звичні радості, насолоджуватись життям сповна. О, Франція здатна цього навчати☺️ Подейкують, нібито Людовік XIV перед стратою на гільйотині попросив шматочок сиру брі де Мо з товстою чисто-білою кіркою. ✒️ "Жодної тобі вдаваної скромності, як це по-французьки" – фраза однієї із героїнь книги Кейт. І справді, Париж звільняє від зайвих обладунків, торкається пелюстками тюльпанів із оцинкованих відерець сердець. Зрештою, місто пригощає тебе іскристим шампанським у високому позолоченому фужері і шепче на вушко: "Крихітко, люби себе. Йди до своєї мрії попри все. І роби це вишукано: в сукні з лелітками і босоніжках зі сатиновими бантами". 📚Ця історія без надміру драми, а втім вона розплющує очі на багато чого. Ти відчуваєш як ростеш із персонажами, вчишся бачити не лише тильну сторону, а й виворіт. І всі ці складні питання помережані смаками, гастрономічними відкриттями. Я от після прочитання мрію скуштувати quatre-quarts – кекс, глазурований коричневим цукром із вершковим маслом та цукатами у вигляді фіалок.

Анонім