На жаль, книга зовсім не пішла( Було дуже важко продиратись через перші 100 сторінок, які зовсім не зацікавили ні сюжетом, ні персонажами. Скоріше за все стиль автора зовсім не мій. Максимально не зрозуміло, навіщо автор вписує в текст якісь описи, що не стосуються поточних подій і ні на що не впливають - багато таких частин типу "просто щоб тут було". Не помітила якогось особливо класного гумору, можливо він був десь далі.

Лукавства Лока Ламори — Скотт Лінч 4,5☠️/5☠️ Це книга, що спочатку може здатися складною через новий світ, але варто зануритися трохи глибше, і сюжет затягує, немов майстерно сплетена павутина обману. Лока Ламора — не просто злодій, а геніальний шахрай, який краде у багатіїв настільки хитро, що вони навіть не здогадуються, як опинилися без своїх статків. Ця історія сповнена жорстокості, крові, тортур і несподіваних поворотів, які шокують, змушують сміятися, а інколи й плакати. Книга викликає бурю емоцій і тримає в напрузі до самого кінця. А фінал? Він не розчарував — навпаки, залишив задоволення від хорошої історії, яка не відпускала до останньої сторінки.

Знаєте, що радить робити Патрік Ротфусс, якщо ви вже читали Лукавства Лока Ламори? Вірно, прочитати його ще раз. І це була найвдаліша порада, яку я отримала цього місяця. Завжди, коли читаєш другий раз книгу, від якої була в захваті багато років тому, всередині горить маленький тривожний вогник - чи буде знову це настільки захопливо, як і тоді? В даному випадку, тривога була абсолютно зайвою. Тому що ця історія просто неймовірно продумана, драйвова, напружена, сповнена інтриг, підступів та іронії. І в другому прочитанні розкривається лише повніше, адже можна більше зосередитись на деталях, які можливо пройшли повз під час шаленого бажання дізнатися НУ ЩО Ж ТАМ ДАЛІ при першому прочитанні.

Після прочитання хочеться потиснути руку автору і подякувати за захопливу інтелектуальну гру. А також хочеться закурити, хоча я й не курю. Зразковий постмодерністський твір, що мімікрує під детектив в давньогрецьких декораціях. Насправді це детектив десь на найбільш базовому рівні. Тут більше йдеться про пошук прихованих, сенсів, ключів, метафор, лише для того, щоб наприкінці усвідомити, що все... А це вже буде величезний спойлером, тому раджу добратись до розгадки самим. Я отримала направду фізичну насолоду від прочитання. Останні декілька сторінок сприймаються особливо боляче в наш воєнний час. "Письменство - дивна штука, мій друже. Як на мене, найдивніша і найжахливіша з усіх людських діяльностей, - сказав він і зі своєю скупою усмішкою додав: - Читання на другому місці."

Лукавства Локка Ламора вважаю одним з кращих прикладів злодійського фентезі ( коли головні герої не обранні, не лицарі та принцеси, а звичайні злодії з трущоб, які і вкрасти щось встигнуть, але і життя багатьох в кращий бік змінять). Загалом структура стандартна - є група майстерних злодіїв, які збираються провернути справу життя, але потім щось йде не так. А чим все закінчиться, то вже слід дочитати до кінця. Подобається книга за гумор, за персонажів, таких різних, але які доповнюють один одного, за виверти сюжету, а ще за гайрічивщину, коли в певний момент можна простежити, що все йшло все-таки як було треба. Як на мене, трохи не найкраща обкладинка, але головне те що всередині, а там купа пригод одних з найкращих фентезі злодіїв.