Сергій Пономаренко

Якщо б мені потрібно було написати короткий відгук, то я б написала, що такої крінжатіні давно не читала 🫠

Тож маю єдине питання до автора - хто йому сказав, що він письменник і як КСД може таке видавати 🤷🏼‍♀️

Сюжет - ніякий, купа білих плям, претензія на містику, пласкі та стереотипні герої, які чинять дивні вчинки (приклад - за чуваком гоняться бандити по селу вночі, а він вирішує подрімати на лавочці біля ставка до ранку 🫠), розрізнити героїв можна тільки по іменам (хоча і тут можна заплутатися), про їхні діалоги я взагалі промовчу, наче читаєш рапорт якийсь. Примітивні епітети, по типу «сильний, як бик», «міцний, як сталь» тощо.

Окремо виділю ще слово «прутень», яке повторюється декілька разів, ну камооон 🙈😂

Чи був у цієї книги хоч якийсь редактор? Питання риторичне.

В кращому випадку це тягне на сценарій малобюджетного фільму, а не на книгу.

Тому навіть не хочу давати автору другий шанс і читати ще якісь його книги. Після цього якось навіть довіра до КСД пропала із-за того, що вони таке видають 🙈

Напередодні свята Купала двійко друзів Олексій та Федір вирішують піти в похід. Вирушити вони планують з рідного села Федора, яке має химерну назву - Велика Тиша. Дуже загадкова місцина, тут дотримуються язичницьких обрядів, вірять у мавок, русалок, перелисників й іншу нечисть. Існує легенда, за якою привид Білої Панночки мститься нащадкам своїх кривдників. Олексій сприймає усе це як жарт, допоки не знаходять мертвою місцеву дівчину Улиту.

Перша частина книги містична й лячна, в другій додалося ще й детективної складової.

Історія цікава, легко читається, сподобалося як автор вплів міфічних істот в сюжет. У вбивствах (так-так, воно тут не одне) я підозрювала декількох осіб, але так і не вгадала справжнього вбивцю. Це плюси.
З мінусів - інколи діалоги видавалися надто штучними.

Це було знайомство з творчістю автора, було б цікаво прочитати й інші його книги.

Олексій приїжджає в гості до свого друга в село Велика Тиша. Попереду свято Івана Купала, будуть традиційні святкування та обряди. Село дуже старе та мальовниче, його жителі вірять що поряд з ними живуть мавки, перелесники, відьми та одмінки. Також застерігають від привида Білої Панночки, якого місцеві дуже бояться. Але для нашого героя це лише казки, до моменту, поки не знаходять таємниче вбиту молоду дівчину.

Отже, що ми маємо:

✨Насичений, динамічний сюжет.

✨Крутий антураж українського дарк фольклору.

✨Моторошне напруження під час читання.

✨Максимально неочікуваний поворот на 180 градусів на середині книги.

Перша половина книги була більш насичена стародавніми міфами, незвичайними істотами, легендами та звичаями.

Друга половина більше присвячена детективній лінії. Багато таємниць, неочікуваних моментів та родинних секретів. Тут автор закрутив так, що позаздрили б навіть голівудські фільми. Можливо навіть трішки занадто, але відірватись неможливо.

Класний, динамічний, цікавезний детектив. Легко і швидко читається. Гарантую, ви не зможете зупинитись, поки не дочитаєте до кінця.