Книжка, де мистецтво - вже те, як написаний текст. Чисте задоволення в кожному рядочку. Тут немає якогось неймовірного екшену, стиль написання дуже плавний та лагідний. Але вона чіпляє і тримає від початку до кінця. Останні сторінки не раз викликали в мене сльози.
Анонім
глибокий психологічний роман, що досліджує складні сімейні відносини, расову ідентичність та тягар невисловлених очікувань.
головна подія книги це загадкова смерть доньки Лідії, улюблениці батьків, які покладали на неї свої нездійснені мрії. через ретроспективний погляд авторка розкриває життя сім’ї, показуючи, як соціальний тиск, нерозуміння та замовчування справжніх почуттів можуть призвести до трагедії.
сильно вразила тема нереалізованих мрій батьків, які вони несвідомо нав’язують дітям.💔
болісна історія, що залишає довгий післясмак і спонукає до роздумів про те, як важливо слухати одне одного, говорити про почуття та приймати людей такими, якими вони є.
8/10⭐️
Анонім
Це історія про те, як межі між особистими переконаннями і соціальними очікуваннями розмиваються, залишаючи після себе лише попіл
Анонім
Котолог