Себастьян Юнґер

У день, коли війна забрала чергові жертви мирного населення в моєму місті, хочу залишити від

Про що? Про людей, історію їх виживання, пояснення, чому часто дні випробувань стають найщасливішими днями, про свободу та суспільство, переваги племені.

А тепер ab ovo (лат. - від яйця). Наполегливо раджу усім купити та прочитати саме "Плем'я". "Свобода"- теж ОК, але це більш філософська книга, а саме "Плем'я" має шанси допомогти усім нам, щоб зрозуміти деякі речі, пов'язані з війною.

"Флешбеки також слугують нагадуванням про небезпеку - один із дослідників визначив їх як "високоефективний механізм засвоєння навичок виживання з однієї події"".

І дужу хочу поділитися з вами думками та висновками, що виникли після читання. Навіть, якщо ви не читатимете книгу, подумайте про це:

- усі мешканці прикордоння мають шанс отримати ПТРС, бо він найчастіше виникає не у тих, хто на передовій, а у тих, хто в обозі;
- у жодному разі не можна поранених військових вважати жертвами;
- звільнені військові мають отримати гідну роботу;
- їх необхідно СЛУХАТИ, як би важко це не було;
- усе суспільство повинно бути залучено у війну, кожен повинен працювати на відновлення миру.

Попереджаю, що багато уваги автор приділяє інданцям, бо саме вони мають численний досвід ведення воєн та адаптації до мирного життя.
І так ам є чому повчитися.