Шарі Лапена

Спочатку я подумала, що вже знаю цю історію.

Тоді - що закручено непогано, але мені-то очевидно, хто за цим стоїть.

Та під кінець понеслось настільки, що кожні пару абзаців мої підозри падали на іншу особу🫠

Родина збирається на сімейну вечерю в будинку батьків.

Дуже заможна родина, в якій все не дуже гладко. Або ж дуже не гладко🙃

Троє дорослих дітей приїздять зі своїми партнерами. Також запрошено прибиральницю, що була нянею дітей і працює в родині вже кілька десятків років.

…І ця вечеря закінчиться вибуховим скандалом.

А тоді хтось помре, і під підозрою буде кожен - і не тільки з присутніх😏

Сюжет невпинний. Несеться на шаленій швидкості. На поверхню вилізає неймовірна купа скелетів, і то буквально кожні дві сторінки.

Напруга тримається з першої сторінки, з прологу. І по великому рахунку, так і не спаде навіть після завершення.

Персонажі розкриваються шикарно. Жахливі люди😁

Більшу частину історії я була переконана, що знаю вбивцю, скільки б авторка мої підозри не намагалась відвести.

І не скажу, що правильна версія виявилась прям неочікуваною, бо насправді будь-який варіант розвʼязки тут не здивує - вбивцею абсолютно природньо міг би бути майже кожен.

Але виявився таки не той, на кого була моя найвища ставка.

Гачків купа. Величезна гора. Але більшість веде не до тих висновків😁

І фінал… як на мене, шикарний. Дуже пасує саме до цієї історії.

Єдина неприємність - той банальний епіграф, та ще з Анни Карєніной, про «всі щасливі родини…». Але з цим можна жити🙃

Чудовий взірець жанру. Дуже захопливий. Такий, що не відірватись і навіть не видихнути, доки не дочитаєш. Буквально залітає.

Це було перше знайомство з автором і книга мені настільки сподобалась, що я купила всі книги авторки, які змогла знайти)
Так про що ж ця книга, яка не відпусткає вас до останньої сторінки? Вона про гроші, про великі гроші… І про те що ж ці гроші роблять з людяністю…

Знаєте, я шоці🤯 Останнім часом мені дуже часто трапляються книги де крутяться великі статки, заможні і знамениті, і що я помітила? Ні одна ця історія не має щасливого фіналу… Звісно, щастя не в грошах , а в їх кількості😂 . І всі ми хочемо буди фінансово стабільні, але знаєте? Я, мабуть, не хотіла б мати такі статки, щоб замислюватись над питанням - чи здатен хтось з моїх дітей або родичів позбавити мене життя, щоб заволодіти цим…
От і ця «нещаслива родина», яка на перший погляд дуже навіть і щаслива зіткнеться з цим питанням… І коли будуть знайдені загиблі батьки кого одразу запідозрять у вбивстві? Звісно, ж тих, кому ця смерть є вигідною, бо коли йдеться про пʼять міліонів статків, охочих забагато.

Який же це класний психологічний трилер! Мені сподобалось, як авторка спочатку показала всіх дітей такими мі-мі-мі, а з кожною сторінкою «вилазило» стільки гімна людського, що мені огидні були вони всі! Я думала на кожного, бо мабуть кожен в цій «сімейці» міг піти на цей злочин… Вбився мене не шокував, але чесно кажучи я думала на інших.

Книга тримає в напрузі до останньої сторінки, буквально неможливо відірватися! А епілог це просто 🔥🔥🔥 я така - УХ !!!!! Так, так, так))) Коротше, це було класно! Обовʼязково читайте 🙌

"Вона сама відповідає за власне щастя".

У затишному гірському готелі зупиняється різнобарвна компанія гостей. У кожного свої плани на цей вікенд. Але відпочинок перериває вбивство однієї з гостей.
Через крижану бурю готель залишається без тепла та світла на одну добу. Але думаю, що ця доба здалася гостям вічністю 😈.

Замкнені, мов у мишоловці, постояльці готелю починають підозрювати і боятися одне одного. Та лише один із гостей захотів перетворити готель на крижане кладовище, щоб поховати у цих горах власну моторошну таємницю.

Це історія, яка вперше за останній час, захопила мене з перших сторінок. Пару моментів в сюжеті змусили затамувати подих від страху 😱. І подумати над тим, щоб закрити вікно і перевірити двері.
Можливо, не останню роль зіграла атмосфера глибокої ночі і відсутність світла🕯️. Адже читати мені довелося під фонарик 😆.

Сюжет динамічний, подій відбуваються "по ділу", без поглиблення у минуле героїв. Дещо схожий на "Вбивство у східному експресі" Агати Крісті (тільки Пуаро молодший). Головні герої не картонні. Цікаво було розгадувати хто є хто, і в кого які скелети заховані в шафі.

Наприкінці, коли ніби-то все стало зрозуміло, автор робить як говорять "хід конем" і останні абзаци стають просто вишенькою на торті 🔥. І ще раз підтверджують той факт, що жінок дратувати не слід 😛. Адже поки чоловік ще роздумує, жінка вже зробила 😉.

З'явилося світло, то ж можу знову писати відгук. І у прочитаній книзі воно теж зникало. Через негоду, а не через усе це. На щастя, у нас обійшлося, а в книзі - ні.

Отже, чудовий готель взимку, до якого на вихідні приїздять кілька людей. У кожного в минулому своя темна історія, яку вони дуже намагаються забути, хтось більш вдало, хтось менш. Але раптом зникає світло, їх засипає снігом і вони залишаються на одинці з собою. А, може, не самі? Можливо, тут є ще хтось?

"А може, цей невідомий дійсно існує й убиває їх задля розваги.
І якщо він убиває задля розваги, просто тому, що може, тому що хоче, — вони всі у небезпеці."

І так, вбивства будуть, таємниці будуть, і хто знає, чи існує межа, коли людина перетворюється на вбивцю. А, може, вбивці усі вони?

Трилер. Не надто кривавий, але такий, що спонукає до роздумів.

Не те, щоб я у захваті, але може бути. Читається легко і швидко.

Черговий детектив, насолода мого серця. Не шедевр, але і поганих відгуків він не заслуговує. Було навіть цікаво, що ж там за вади у цих діточок.

Отже, родина мільйонерів: батько, мати, троє дітей. Щоправда, у батька є ще сестра, якій він розповідає про усі проблеми своїх нащадків, неначе хизується ними. Сам батько талановитий бізнесмен, але не менш талановитий самодур, мати - жінка з м'яким характером, який точно не передався дітям. Кожен з дітей страждає на ті чи інші види розладів.І ось вони виросли і намагаються жити своїм розумом у своїх родинах. Але багаж дитинства дається взнаки.

"Ден увесь аж пурпуровий, наче його знову принизили. Він єдиний не дивиться, як Фред піде індичку. Денна притягла чергову іграшку. Цього разу чоловіка. Кетрін насолоджується вишуканим посудом, кришталем і столовим сріблом. Здається, лише їй тут подобається. Тел тримається з усіх сил. Ірена бачить, який він напружений. Дивлячись на них усіх, Ірена відчуває неспокій".

І не дарма відчувала. Цього ж вечора хтось жорстоко вбиває літнє подружжя, при чому, батька з особливою жорстокістю.
Вбивцю я вгадала, бо підказки були дуже конкретні) Але це не заважало мені читати і міркувати. І ні, гидко від героїв мені не було. У житті кого тільки не зустрінеш, тому #пані_читає і не має нічого проти цього детектива.

Книга з почекунів, оскільки була придбана зимою 2023 року. Я дуже люблю хороші детективи - мала очікування досить високі. Тим більше зараз на сайті книгарні якраз вийшла новинка авторки. ⠀
⠀
Або я вже переситилась детективами або мене надто важко вразити або я на пів ставки детектив - маньячелло я розгадала зразу, тільки згадали імʼя даної дійової особи . Але тим не менше читалось цікаво і швидко - протягом однією вихідної суботи.⠀
⠀
Тут книга схожа вайбом до Санаторію Сари Пірс - але більш динамічно і погода тут бере безпосередню участь в розслідуванні і підливанні жаху у кров. Поставте мене у цю книгу - мене би першу десь знайшли на снігу 🙄🙄🙄⠀
⠀
Героїв і пар, які приїхали в готель небагато разом з персонал нам описують 11 чоловік, але я інколи трошки плуталася, хто є хто і з ким приїхав. Сам готель класний і старовинний, якраз для зимового відпочинку активного і не дуже - але я би відвідала краще влітку )⠀
⠀
Загалом враження хороші, я не нудьгувала і розвʼязка здивувала, оскільки зʼявився ще один неочікуваний 🥶🥶🥶Напевно, я все таки хочу прочитати інші книги авторки) ⠀
⠀
Одним з відпочиваючих був адвокат кримінальних справ і авторка дуже вміло вписала його в коловорот подій, він професіонал і вміє захищати відвертих покидьків і злочинців, чи не може бути таке що він тут влаштував собі відпочинок з 🪓🪓🪓, бо ж добре знає як приховати доказати та ухилитись від покарання ?⠀

Сюжет не новий і спочатку я подумала, ну, чим авторка може здивувати... Не будьте, як я і не робіть поспішних висновків, адже книга справді захоплює.

Події відбуваються у невеличкому готелі в засніжених горах, куди з'їжджаються гості, аби відпочити від міської метушні. У кожного свої плани на ці вихідні: хтось хоче відпочити перед весіллям, хтось намагається зберегти шлюб, який тріщить по швах, хтось пише книжку... Але крижана буря, яка залишає готель без електрики й телефонного зв'язку, вносить свої корективи. Власник готелю разом із сином зі всіх сил намагаються врятувати відпочинок гостей і їм би це вдалося, якби зранку в холі не виявили труп молодої жінки. Ймовірно, бідолашна невдало впала зі сходів. А може її вбили?

Підозрювати тут можна кожного, адже скелетів у шафах в них вистачає, але вбивцю я так і не відгадала.

Атмосферний, динамічний детектив, який читається на одному подиху. Поціновувачам жанру обов'язково сподобається. А для себе я вирішила, що книги авторки читатиму автоматично.

Тут усі брешуть (Someone We Know)/Шарі Лапена - 320с.

Ласкаво просимо до Стенгоупа! Безпечний район. Пристойні сусіди. Рай для родин із дітьми. Рай, у якому кожен ховає за дизайнерськими гардинами власне пекло (с)
Ви таке любите? А якщо дізнаєтеся, що там зникла 9-ти річна дівчинка Ейворі і декілька днів ніхто не може знайти ні її, ні хоча б якихось свідчень і доказів, що з нею могло статися? Цей ворожий акт викликав в серцях спільноти неспокій та страх, нагадуючи про те, що ідеальність – всього лише крихкий обман. Тепер ті, хто колись тісно об'єднані довірою, занурені в атмосферу підозрілості, а їх зламані відносини стають психологічним полем битви, де розцвітають болючі квіти невизначеності та розчарувань. Невже винен батько? А, можливо, хлопець з будинку навпроти?

Мені імпонує, що Шарі Лапена майстерно володіє прийомом розповіді від першої особи, дозволяючи глибше відчути та зрозуміти кожного героя її книг. Вона вдало використовує внутрішні монологи, розкриваючи таємниці та суперечності, які ховаються у душах її героїв. Тобто не просто слідкуєш за подіями, але й бачиш їх очима. Цей підхід дозволяє створити багатогранні, реалістичні образи, надаючи можливість глибше відчути кожен відтінок внутрішнього світу емоцій персонажів.

Так, я раджу читати “Тут усі брешуть”!!! Не спішіть розчаровуватися, коли десь після 70% прочитання книги розкривається таємниця Ейворі і її викрадача, бо попереду ще багато відкриттів і подій, які не залишать вас байдужими!

Небажаний гість (The Unwanted Guest)/Шарі Лапена - 320с.

Починається все з того, що дві подруги, адвокат, старе подружжя, коханці, одинока письменниця і молода пара приїхали на декілька днів в невеликий готель на засніженому гірському курорті. Все було чудово поки зранку біля сходів не знаходять мертву красуню Дану, жахлива снігова хуртовина стає причиною зникнення електроенергії і дорога назад стає неможлива. Отже всі вони замкнені там на декілька днів без можливості навіть сповістити поліцію. А вже ввечері у власному номері знаходять ще одну мертву гостю і за нею гинуть ще декілька героїв… У всіх присутніх є мотиви та можливість це зробити. Хто вбивця - один з гостей, власник готелю, хтось невідомий, що заблукав, а може, вбивця був не один? Все це розкривається лише на останніх сторінках, як в класичних детективах.

До речі, Шарі Лапена до початку кар'єри в літературі працювала викладачем англійської мови та юридичним консультантом. І я не можу не відмітити, що ці аспекти попередньої кар'єри вплинули на її книги. Як викладач англійської вона чутлива до мовної точності, неймовірно уважна до вибору слів, структури речень та загального тексту. Як юридичний консультант вона вправно використовує аналітичні та логічні навички в побудові структури сюжету та розгортання інтриги. А фаховий юридичний досвід надає реалістичність в аспектах, пов'язаних із дослідженням правопорушень або психологією персонажів (сприйняття та аналіз людської поведінки та мотивації).

Мені ця книга дуже сподобалася і я раджу її прочитати, не дивлячись на те, що вона нагадала мені "І не лишилося жодного" (And Then There Were None) Агати Крісті, і останні 50% книги я не могла заглушити в моїй голові ту кляту пісеньку з однойменного фільму…

Нещаслива родина (Not a Happy Family)/Шарі Лапена - 358с.

Роман канадської письменниці побачив світ в 2021 і був виданий в Україні вже в 2023 році видавництвом КСД. Книга має позитивні відгуки за свій захоплюючий сюжет та неочікувані повороти у багатьох критиків і читачів, чим і зацікавила і мене.

Тут не буде складних слів, глибоких психологічних портретів героїв чи величезних філософських роздумів. Однак авторка вдало вплітає події сюжету, які, здається, навіть класичні для жанру детективу, тримаючи у напруженні та очікуванні розв'язання головоломок аж до останнього рядка останньої сторінки. Це справжня емоційна атракція у світі таємниць та несподіваних поворотів, що торкається теми складних сімейних відносин (абьюз, жорстокість, знущання), психопатії, зради і наслідків виховання.

Отже у Великодню ніч після родинної вечері в будинку Мертон відбулося подвійне вбивство - батько-тиран Фред жорстоко зарізаний, а його тиха дружина Шейла задушена, деякі коштовності викрадені. Їх тіла знаходить покоївка Ірен, яка в стані шоку (чи може навмисно) знищує значну частину доказів.
Подружжя мало 3 дітей, які повинні були успадкувати мільйони доларів в разі смерті батьків - Кетрін, Ден і Дженні. Всі вони мають мотиви для вбивства і брешуть поліції і один одному, де саме були в ніч вбивства. Рідна сестра Фреда, Одрі, бере справу в свої руки, бажаючи виявити винуватця серед власних племінників. І, звісно, існує ще дехто, хто мав всі підстави скоїти злочин.

В процесі читання спочатку здається, що ось же він вбивця, але перегортаючи сторінку і отримуючи нову інформацію, розумієш, що не все так однозначно. Члени родини вчать не довіряти навіть власним враженням, а питання “Хто вбивця?” залишається відкритим до останнього моменту.

Особисто я раджу прочитати “Нещаслива родина” - дійсно не погана розповідь, можливо не шедевральна, але це точно якісний детектив. Книгу не хочеться відкладати, поки не дізнаєшся, що ж сталося насправді! Я навіть свою зупинку в метро проїхала, бо не могла відірватися… І я вже маю на своїх поличках наступні книги авторки, а саме - “Тут усі брешуть” і “Небажаний гість”, впевнена, що не буду розчарована.

Гори, зима, шляхетний готель серед лісу і десяток людей у пастці – усе, як я люблю. Коли помер третій відпочиваючий, я зрозуміла, хто вбивця. Тут гарно вибудована логіка, але абсолютно відсутній мотив. Я вважаю, що це лінь письменника. Завжди можна сказати: а що таке? Подумаєш, психопат, який там може бути мотив? Я такого не люблю. Ти навіщо пишеш книжку? Детектив? – Щоб було цікаво читачеві підозрювати, розгадувати, ХТО вбивця. А ще претензія до назви книжки. Якщо читатимете, то зрозумієте.

Є пару думок, які мені сподобалися:

*Їй ніколи не вистачало егоїзму, щоб запитати себе, що зробило б її щасливою. Вона не може просто все покинути і робити, що їй хочеться, аби лишень бути щасливою. Жінкам така розкіш не доступна. Суспільство їм цього не дозволить.

*Неможливо дійсно когось знати. І це лякає. У кожному вона тепер бачитиме схильність до зла.

Отже, "Небажаний гість" Шарі Лапена – це історія надії, відчаю, смерті і відродження. Книга на раз, вся її невеличка місія в тому, що вона робить людину трішки людянішою.