Читається легко, попри похмуру атмосферу, книга затягує і не відпускає. Будинок тут не просто декорація й не черговий — привидів немає, це лише стрес. Авторка грає за своїми правилами і досить швидко стає зрозуміло, що класичної готичної страшилки не буде, натомість щось значно цікавіше. Структура оповіді між двома головними героями дозволяє бачити, наскільки по-різному одні й ті самі події сприймаються двома людьми в шлюбі і це жахає по-своєму не менше за саму будівлю. А кінцівка просто вищий клас.