Сара Маас

«Місто півмісяця» Сари Маас — це, без сумніву, найкраща серія авторки, яку я читала, хоча вона, мабуть, підійде не всім. Маас створила надзвичайно деталізований світ, в якому кожен елемент — від архітектури міста до різноманітних рас, що населяють його — продуманий до дрібниць. Це справжній фентезійний всесвіт, де магія, інтриги та давні таємниці переплітаються, створюючи неймовірно атмосферну історію.

Одразу помітно, що авторка вклала величезну працю в побудову цього світу, і саме тому книга захоплює, але й вимагає від читача уваги до деталей. Кожна раса, кожен куточок міста має свою історію, свої закони та унікальні особливості, тому треба бути готовим до глибокого занурення. Це не легке фентезі, яке можна швидко прочитати — Маас створила дещо більше, історію, що потребує часу і концентрації, але з лишком винагороджує всіх, хто готовий поринути в її магічний світ.

Для мене «Місто півмісяця» стало справжнім відкриттям: динамічний розвиток подій, складні герої з темними таємницями і романтика, яка розвивається поступово, змушуючи читача переживати кожну емоцію разом з персонажами. Якщо ви готові до багатошарової історії, де потрібно запам’ятовувати численні деталі, то ця серія точно вартує уваги. Це книга, яку хочеться перечитувати знову і знову, щоб щоразу відкривати нові грані цього захоплюючого світу

Це було захопливо, динамічно, небезпечно, карколомно, інтригуюче, боляче та солодко. Я лишилася у захваті від першої частини циклу, хоча на початку було важкувато читати, бо знайомство з всесвітом і все таке.

А тепер із канонічних подій, як ви мені всі кажете та пишете: 1) мені подобається Темлін; 2) мені не подобається Різенд. Не з канонічних: 1) мені подобається Неста та Елейн😂

Незважаючи на те, що книга написана від першого обличчя — Фейри, — я усе одно інколи відчувала відмінні емоції у тих чи інших ситуаціях, хоча, безумовно, більшість я відчувала так само. І це гарний показник того, що авторка дуже вміло описує психологічну складову героїні та всіх навколо. Сара Маас дійсно майстерно грається з емоціями та почуттями, щоразу викручуючи сюжет неймовірним чином.

Якщо це найслабша частина циклу, то які ж будуть далі? Які ж емоції і враження я отримаю від інших частин?
Саме через це я вирішила першій книзі поставити 4,5, а не 5😂 так, я геніальна жінка, знаю🤣🤣

Ця книга, мабуть, навіть не четверта, а третя з половиною. Вона описує кілька днів із життя головних героїв напередодні зимового сонцестояння. Їхні страхи, надії, як вони справляються з горем та жахами війни. Тут не буде захоплюючих пригод та героїчних вчинків. Тут буде життя, яким воно є.

Я прочитала на одному подиху як зимову казку. Не приховую, я чекала трохи іншого темпу історії. Я звикла, що треба переживати, боятися і пити заспокійливе, а тут хоп, і сімейні посиденьки. Затишні та милі. Ті хто дратували раніше, дратують і зараз, хто викликав захоплення - захоплюють, я ніби підглянула, чим займаються герої, коли не потрібно рятувати світ. І знаєте, мені сподобалося

Всім хто обожнює творчість Сари Дж.Маас, і особливо, цикл про “Двори..”.

Складно назвати цю книгу повноцінним романом, це скоріше -  новела. В ній авторка розповідає, що відбувається з головними героями після закінчення війни із Ґайберном. Авторка навмисно дражнить читача стосовно майбутніх книг та пригод героїв. 

Певною мірою, було цікаво читати про якісь буденні справи героїв, які стали рідними за попередні три частини. Проте, для мене, це дуже маркетингова книга. 

З доброго - я посміялась з Амрен та з того як вона пристосовується до нового тіла, з поганого мене бісила Неста. Її вчинки та характер я ще могла пояснити в попередніх частинах, то в цій суцільна ірраціональність. 

Це книга, яка постійно тримала в напрузі
Дуже гарно прописаний світ, персонажі просто назавжди в ❤️ ,дуже насичена, неймовірна.

Дуже люблю серію Двір шипів і троянд, тому не можу не оцінити цю книгу, вона хоч і не насичена такими подіями як попередні, але має дуже крутий зимовий вайб і ніби дає початок історії Кассіана і Нести✨️

Орієнтовно перші 200 сторінок надто нудні і опис тих подій дуже розтягнутий, але напевно б книга не так смакувала в кінці, якби не було того початку. Весь смак відбувається «під кінець». Завдання для героїні нагадали трошки голодні ігри, найцікавіші персонажі це Різенд і Люсьєн. Гг не викликав великої до себе симпатії і більше був схожий на другорядного героя, Фейрі заслуговує кращого, в цих стосунках вона працювала найбільше)

Казка в стилі фентезі з пересонажами фейрі. Схожість до красуні і чудовисько лише тим, що Фейрі забирають з дому, а Темплін перетворюється в звіра.
Хімія між Різом і Фейрі підштовхує на читання другої частини.

Антагоністка в цій книзі зла, бо зла. Глибини в цій персонажці не буде, а шкода, її можна так було гарно розкрити, щоб і їй можна було розпереживатись. Своїми божевільними вчинками нагадала Дайнеріс в останньому сезоні і закінчила так само. Фейрі ж трохи легковажна, іноді не логічна і більше схожа на ризбалуване мале дитя, ніж дівчинка яка прожила останні роки в злиднях я добуванні їжі, або ж можливо саме з Темпліном у неї ввімкнувся інший настрій.

Сцени з завданнями дуже динамічні і цікаві, їх поглинаєш повністю і швидко. Найжахливіша загадка була дуже зрозуміла і дивно що Фейрі над нею думала так довго, а також це дуже не схоже на велику завойовницю хитрістю Амаранту давати такі легкі загадки, хоча ж вона мала і план далі

Найважчі моменти
Вбивство Вовка (одна із жорстоких сцен)

Смерть в холі фейрі з відірваними крилами (ця сцена справді змушує котити сльози) Цікавий момент про те як вона каже що не зможе відтворити його шкіру, волося не зможе намалювати, ніби він не повторний, як трансформація слів життя одне, автентичне. Ніхто не повторить тебе, твоїх шляхів

вбивство невинної дівчини

Читала відгуки що наступні книжки більш динамічніші, активні і деталізованіші про світ фейрі.

Загалом книга гарна, йонг адулт 100%, розважальна, місцями нудна, місцями інтригуюча. Читати раджу, хто любить сильних героїнь, романтичні події, екшин і не дуже розбалуваний смак

Подвійне відчуття..половину книги мені хотілося придушити Несту. Інфантильна, егоїстична, зациклена тільки на собі.Їй настільки пощастило мати таких сестер та ох*ного чоловіка поряд, який її витяг проти її ж волі з дна.А то десь би в канаві сконала.Бо вона така нещасна, не те шо інші,правда?А всі сцени з нею мали стільки пафосу, моментами аж тошно було😵‍💫Та потім коли мізки стали на місце і пішло вже більше пригод мені сподобалося)Та і в цілому вся серія дуже сподобалася, не дивлячись ні на що😊

Як відчувала, що це буде повний роз**об, тому останні 10% книги не дочитувала вчора, залишивши на сьогодні. ТАК! Це був він. Ця книга, порівняно з першою, дуже емоційна і точно краще. Думала зробити перерву і почитати щось інше, а ніфіга... Вже йду до третьої частини, бо там повинні бути відповіді на мої питання, які тепер не дають мені спокою.

Нарешті дочитала третю частину і що я скажу.. Можливо якби не забагато блювання ГГ, забагато сліз у найсильніших і наймогутніших, і розтягування кінця книги, то мені сподобалося б набагато більше. А так доволі не погано, але друга частина поки що для мене ван лав 🫶 Наступні частини обов'язково читатиму! Бо як би я не матюкалася на героїв під час читання за їх поведінку, а все одно цікаво що чекає далі 😁

Моє знайомство із Маас почалося із "Трону зі скла". Тоді я зрозуміла, що ця авторка мене дуже цікавить) А як не купити таку популярну серію ДШІТ, коли про неї чуєш майже кожен день! А ще підкупає те, що серія закінчена, бо з "Троном зі скла" моє серденько вже змучилося чекати на продовження. Так от! Перша книга ДШІТ зачепила.Так зачепила, що вчора ледве себе змусила лягти спати😁Таке собі затягуюче фентезі, яке часом нагадувало Красуню та чудовисько, Відьмака та Голодні ігри. Продовжу обов'язково!

Можете закидати мене тапками, але не розумію навіщо було робити окрему книгу для цього. Це як великий епілог, епілог історії Фейри. Підсумки, результати, емоції кожного після пережитого жаху, спроби зібрати себе до купи. Все одно, тепло, новорічно, святково, затишно.. Крім Нести. Божечки, як же вона мене тут вибішувала 🤬 Буду вірити в те, що остання книга приведе її до тями))