? «Розмова не в’язалася. Я настільки роз’ятрилася, що навіть подумала скочити в річку». ? Невеличка збірка японського класика ХХ століття, яку я випадково прочитала саме в день його народження. Вона містить найвідомішу його новелу «Браво, молодятам!» та дві додаткові оповіді, «Місто дерев» та «Бездоганність». Всі історії сфокусовані на камерних, побутових історіях звичайних жителів Осаки. Ода не перенавантажує читача деталями та подробицями, а тому читаються вони легко. «Молодята» — життєпис колишньої ґейши Чьоко та Рюкічі, який покинув заради неї дружину з дитиною, через що батько відмовився від нього. Звучить як трагічна, ромео-та-джульєтна історія, але насправді цю пару навіть закоханими назвати язик не повертається. Хоча там десь і є кохання, воно загрузле в побуті, помилках та слабкостях, бідності та труднощах виживання. Вийшло таке собі оповідання про кмітливу та работящу жінку, яка чомусь тягне на свому горбі нікчему-чоловіка, який не тільки не допомагає, а й саботує всі її старання налагодити життя. Схожий фокус має й «Бездоганність», яка також висвітлює жіночу перспективу на досить непристосованого до реалій життя партнера, настільки, що це б було чарівно, якби не створювало самі проблеми. Втім, Ода не критикує, а, навпаки, змушує співчувати всім своїм героям (хоча, мушу визнати, чоловікам тут співчувати набагато важче). Він відкриває вікно в іншу культуру, в інший суспільний устрій, в інше сприйняття. Його персонажок, які зголошуються на злидні, на байдужість, які приймають усе це, не шукають виходів та й не хочуть шукати — вони перш за все продукт навколишнього середовища, члени суспільства, які знають правила і грають за ними. Авжеж, ми, погляду західних цінностей наступного століття, не розуміємо, чому і навіщо. Нарешті, «Місто дерев» трохи перемикає нас, занурюючи нас в ностальгію автора по рідному місту. Важко сказати, чи оповідання автобіографічне, але воно відчувається таким. Затишна замальовка, епізод з життя, точка в площині, не з‘єднана з жодною іншою. Радію, що японську класику потрошку і якісно перекладають. У майбутньому залюбки прочитаю інші твори автора. ? Вайби й асоціації: читалося під «Flora» Хіроші Йошімури.