Рут Веа

Атмосферний, напружений і дещо щемкий трилер! 🔎

Ця книжка стала для мене першим знайомством із авторкою, і я була приємно вражена, наскільки легко пише Рут Веа.

Моментами книжка була дещо передбачуваною, проте вона все ж тримала в напрузі до кінця.

Особливо мені сподобалася атмосфера книжки: ліс, самотній будинок, його своєрідний інтерʼєр 🏠

Рекомендую до прочитання, якщо бажаєте почитати щось моторошне та захопливе!

4,5*

Поворот ключа — на мою думку, не зовсім вірна адаптація назви. Ключовий поворот було б більш близько до сенсу.
Молода дівчина випадково наштовхується на оголошення про роботу мрії, надсилає резюме, не особливо сподіваючись отримати відповідь. Але їй вдається і вона отримує роботу з проживанням.
Няня дуже скромна назва для її обов'язків, адже вже в перший день роботи вона лишається на самоті з трьома дітьми, в величезному будинку, з якого не видно та не чути нікого стороннього. Що може піти не так?

Молода дівчина сидить у в'язниці в очікуванні суду. Її звинувачують в одному з найстрашніших злочинів — у вбивстві дитини. Вона впевнена у своїй невинності, пише листа солісітору та сподівається на його допомогу. Вона розповідає йому всю свою історію, від якої сироти вкривають шкіру.

За що деяким людям дається випробування за випробуванням в їх житті? Чому одні отримують все, а інші — нічого? Та чи дійсно щасливі та удачливі люди отримують все без жодних наслідків?

Прикольний трилер, не скажу, що з вау ефектом, але, дійсно, трилер-трилер для любителів цього жанру.
На один раз саме воно.

Вони — подружжя, яке перевіряє безпеку різних компанії, сайтів, платформ. Одного вечора вона повертається додому і знаходить його мертвим. І вгадайте хто одразу стає підозрюваним №1?
Вона вбита горем, але має тікати від поліції, щоб знайти справжнього вбивцю, і, можливо захистити себе? Хто міг хотіти вбити її коханого? За що? І що робити далі?

Я купую книжки Рут Веа за замовчуванням. Люблю всі з них, хоча звісно в деяких сюжет просідає. Але ця книга — одна з найкращих в неї. Легко, динамічно, цікаво.

Трохи засмутилась в кінці, бо не вистачило однієї сцени, яку придумала собі в голові — але це моя проблема)

Перше знайомство з Рут Веа розпочалася саме з цієї книги. І я навмисно вирішила прочитати ще декілька перед тим, як лишити цей відгук. Мені здалось, що я занадто захопилась, і можливо, книга насправді не так сильно мені імпонує, але ні…

Ставлю високу оцінку за:

1. Героїв, їх характери, описи та поведінку.
2. Історію, яка торкалась душі стабільно під час читання, а не лише у фіналі.
3. Художні відступи, опис пейзажів та наскрізне уявлення, що ти там перебуваєш разом із героями твору, «ось тут, саме на цій стежині».
4. Атмосферу, яка після прочитання ще декілька днів залишалася в уяві, ніби переслідуючи на кожному кроці.
5. Стиль авторки – він дійсно особливий, що навіть складно пояснити це на словах.

Рекомендую і сподіваюсь, що всім майбутнім читачам буде так само цікаво, як було мені. Хай ця книга тримає в напрузі, захоплює та дарує емоції та враження!

Книга крута! Читалась дуже легко, хоча місцями була досить моторошною. Напруга зростала з кожною сторінкою. Але якщо чесно – мене це лише більше драйвить. Азарт читати далі просто не лишає шансів на перерви.

Скажу відверто, для мене фінал хоч і був передбачуваним, проте деталізація зіграла свою роль, і всі загадки мені так і не вдалось розгадати самостійно. Вже за це можу поставити високий бал.

Сюжет – нетривіальний, принаймні я не зустрічала таких історій. Суміш жанрів, переривчаста лінія життя, характеристики героїв, сама атмосфера. Мені сподобалось все.

Звісно, були нюанси, які передчасно розкривали історію, але з цим можна змиритися, особливо шляхом компромісів, які протягом наступних сторінок надає нам авторка. Рекомендую!

Цікава, не гостросюжетна, проте детально спланована книга. Деякі моменти здавались вкрай передбачуваними, аргументи героїв – непереконливими.
Для мене особисто – «Нуль днів» стала скоріше джерелом нової інформації. Про технології, про безпеку про мінливість та хиткий стан суспільства.

Місцями хотілось перегортати сторінки, не вчитуючись у деталі, а інколи – намагатися вхопити все до дрібниць, що змушувало перечитувати деякі рядки чи навіть абзаци.

Ця книга здалась мені «новою», технологічною, свіжою та реалістичною. З переваг можу виокремити зокрема те, що авторка ніби намагалась максимально оживити цю історію, щоб читач подумки уявляв собі кольори, форми та навіть запахи, що оточували героїню.

Для мене ця книга стала ковтком свіжого повітря, зокрема у питаннях кібербезпеки та реальних загроз у сфері захисту інформації. Думаю, що вона буде особливо цікавою працівникам даної галузі, але й не тільки. Вважаю її корисною та рекомендую до прочитання абсолютно всім, хоча б для переосмислення, аналізу та усвідомлення того, що часом технології дійсно можуть мати дві сторони медалі.

Для мене особисто – це історія, де кожен може уявити собі фінал інакшим – і він апріорі не буде неправильним. Гарний текст, відчувається напруга, адже авторка вміє зачепити. Багато моментів стали близькими особисто, і не через наявність схожих обставин у житті, а скоріше навпаки – через їх відсутність. І це дійсно дивує.

«Жінка з каюти №10» – друга книга авторки на моєму рахунку, є з чим порівнювати, тому оцінка трохи нижча з певних причин.

1. Цікава історія, але місцями трохи мінливий сюжет. «Заплутаний» – слово, яке частіше вживають, напевно. Але для мене воно більше про позитивні сенси та вміння автора вводити в оману чи водити за ніс. Не без цього, звісно, але це відчуття мене застигло лише у другій половині книги.
2. Головна героїня – сподобалась. Досить суперечлива, некласична, сучасна і настирлива. Але… в цей же час – хитка, ненадійна та з негативним багажем і купою протиріч всередині.
3. Деякі сцени занадто деталізовані, через що здаються трохи затягнутими. І герої деякі – ну точно зайві, які не відволікають, а лише забирають на себе час під час аналізу.

Висновок: у цілому – було дійсно цікаво; друга частина – читалась легко і не відпускала; однозначно раджу, адже кожен читач дійсно зможе знайти в цьому щось своє.

Трошки важко писати цей відгук, бо починаю звинувачувати себе в упередженості щодо цієї книги.
Я вже доволі близько знайома з творчістю Рут Веа, тому по відчуттях – вона трохи (обʼєктивно) програє.
Я не ставила її твори в хронологічному порядку, а читала скоріше з натхнення (хоча це певно просто випадковість). Саме тому вже звикла до трохи вищого рівня її майстерності.

Книга затягнута. От прям дуже це очевидно. Відсутність гостросюжетного процесу – ще один із недоліків. І що найбільше розчаровує – це домисли. Вони тут скрізь, у кожного з героїв, хоча оповідання ведеться від декількох персонажів (їх вибір теж став для мене трохи сумнівним). Ну, і додаток, звісно, залишився незрозумілим і недопрацьованим. Особливо, фінальний (я б сказала навіть магічний) приріст підписників, нові пункти в описі тощо. Всі ці статуси, думки – явно не його історія. А подача в книзі нагадала мені всіма забутий Tumblr. Олди тут?

Можливо, книга заслуговує на вищу оцінку, я не буду сперечатися. Вона дійсно непогана, цікава й нетривіально. Певно, мої очікування були надто високими, але я не відчула нічого грандіозного.

У цілому, класна історія. Краса гір, природа, корпоратив… Саме лише Шале чого тільки вартує.

До останньої сторінки я мала сумніви, так і не розгадала всі загадки. І… О браво! Це шедеврально! Дійсно, я просто не можу підібрати слів. Описати свій нинішній стан можу дуже просто – такі повороти й постійна напруга підвищують тиск та пришвидшують серцебиття. Я відчуваю себе підлітком, який тільки починає читати, намагається віднайти свій жанр, дивується і захоплюється всім, що трапляється йому в око. Але це круто, і я маю надію, що хтось з читачів відчуває це якось схоже.

Але, що ж це за книга. Вона про новий світ, технології, штучний інтелект, розумні будинки тощо. Вона про горе, щастя, кохання, надію і помсту. Вона про тотальний контроль і його відсутність у повному обсязі. Вона про намагання перевершувати чужі очікування, приборкування власних страхів та переоцінку цінностей.

Легка, місцями трохи моторошна, але цікава. Мене захопила історія, а також розвиток подій, який ти розглядаєш під різними кутами. Фінал просто розбив мені серце в усіх сенсах (позитивних зокрема) – хоча це траплялось ще декілька разів десь у середині книги та ближче до кінця.

Книга з цікавим сюжетом і напруженою атмосферою. Історія захоплює, тримає в напрузі, змушує сумніватися у всьому, що відбувається. Читається легко, і до останніх сторінок хочеться дізнатися, що ж насправді сталося.

Єдине, чого мені трохи не вистачило – це емоційної глибини інтриги. Начебто все напружено, але моментами не було того самого "вау"-ефекту. Проте загалом книга варта уваги, особливо для тих, хто любить психологічні трилери з атмосферою ізоляції.

🍃🍃🍃
Дуже цікава манера опису, від імені двох персонажів 👌
І з часом розумієш, чому саме вони є головними 😉

📝 Розкішний гірський 🏞️🏘️ шале і компанія людей, які приїхали відпочити разом… що може піти не так, коли навкруги такий чудесний зимовий краєвид 👀
Ця поїздка мала згуртувати колектив, але шокуюча смерть і снігова лавина зводять нанівець всі плани…

❓Чи можна взагалі комусь довіряти ? Як розплутати ці таємниці і залишитись живим? Та який фінал нас очікує ?

📖 «У брехні таки є щось дуже заспокійливе»
📖 «Страх пробуджує в нас непомітні досі відвагу та зухвалість»
📖 «Усе розлетілося на друзки, і наші ролі — єдине, що залишилося без змін»

Після 100-ї сторінки я просто не могла відірватися 👀
І негативного персонажа здогадалася 👌
Захопливо, атмосферно і дуже цікаво 👏
Мій 💯 рекомендасьйон 👌
Маю всі книги Рут Веа, перекладені 🇺🇦 і обовʼязково прочитаю 😌👌