Ростислав Попський

Це неймовірно прекрасна книга про астронавта, якого відправляють на Місяць, де він має полагодити поламані місяцеходи. Він робить свою роботу і зачаровано спостерігає за Землею та безмежним космічним простором, а його корабель раптом відлітає . Астронавт може пробути там лише короткий час, але несподівано знаходить нового друга-робота, а зрештою і спосіб повернутися на рідну Землю.

Ілюстрації Ростислава Попського прекрасні, зачаровують красою місячної поверхні та атмосферою всієї історіїю І, можливо, навіть кращі за текст. Рекомендую в домашню бібліотеку.

Коли я була маленькою (зараз мені 9 з половиною, а тоді було 4 чи 5), я обожнювала цю книжку!
Вона про космонавта, якого справді покинули на місяці. Йому було сумно спостерігати за Землею з місяця. Але він зустрів ще одну покинутого там героя - робота!
І так між ними виникла дружба.

Це мила і тепла книжечка. І дууууууже гарна!
Раджу)

Не тільки я обираю книги, мій син теж почав. Здається, це поки за компанію.
Та це результат ✅

Непогана коротенька історія про людину, яка виконала свою місію на місяці, а її корабель втік 👀
Далі спойлер, але для батьків він потрібен)

Втім він (космонавт) неочікувано знаходить друга-робота, який охороняв стару і занедбану ракетно-військову базу.

Ракети колись привезли люди, всіяли місяць ними і направили в бік Землі, а потім полетіли й не повернулися.

Головний герой знищує ці ракети, щоб не сталося лиха.
Це вгледіли місяцяни і допомогли йому повернутися додому. Бо кожен шукає свій дім і хоче повернутись. От така історія.

Неймовірно гарні ілюстрації, хочеться гортати і роздивлятись. Вони наче і дитячі, але й дорослому оку буде чим потішитись.

Дивовижно гарна книга. А Ростислав Попський - один із моїх улюблених дитячих авторів та ілюстраторів.

Історія «Мене забули на Місяці» - це фантастична пригода, з нотками філософії та легкого суму.

І водночас вона надзвичайно цікава.

Книжки Ростислава Попського - це ❤️. Вони такі дивовижні і водночас чарівні! Їх можна читати і хлопчикам, і дівчаткам; і діткам по молодше, і молодшим школярикам! Це джерело фантазії та натхнення. Навіть для дорослих, особливо тих, які працюють у креативній сфері.

Дитячі книжки видавництва «Абабагаламага» - це суцільне задоволення для очей. Неймовірні, іноді дивні, іноді трішки химерні, але абсолютно заворожуючі ілюстрації стануть окрасою будь-якої, навіть зовсім простої історії.

А історія в цій книзі зовсім проста, але сповнена ніжності. Дівчинка приїхала в гості до свого дідуся, який колись був моряком, а зараз живе в химерному будиночку на березі моря, і мріє побачити ніч, коли риби злітають у небо.
А дівчинка заводить дружбу із його дивними сусідами - механічними іржавчиками, які рятують її від негоди одного вечора.
Дівчинка з дідусем таки бачать однієї ночі літаючих риб, і ця подія назавжди змінює їхні життя…

Тексту в книзі небагато, тому синові в його 2,10 було цікаво, ілюстрації з елементами стім-панку - механічні іржавчики, коники-стрибунці, метелики - гарні і дають можливість познайомити з новою стилістикою. Книга варта уваги на всі 100.

Є у дитячих книжках така магія, що залишається у пам'яті на все життя. А з такими ілюстраціями — це гарантовано!💫
⠀
Мабуть, кожен у дитинстві фантазував про польоти у Космос та розглядав візерунки кратерів на Місяці у повню. Якщо ні, ще не пізно спробувати 😉
⠀
🌒Талановитий український ілюстратор Ростислав Попський не лише намалював цю книгу, а і написав історію про інженера-астронавта, якого відправили у відрядження на Місяць, щоби відремонтувати деякі прилади. А далі історія почала розгортається у дусі "Марсіянина". Так сталося, що його залишили на супутнику Землі самого. Рідна планета була наче зовсім поряд, але повернутися до дому не було ніякої можливості. Що робитиме астронавт і чи повернеться врешті?
⠀
🌍Дуже щемко було читати його роздуми про рідну домівку і блакить над нею. Адже небо з місяця — це лише темрява. І взагалі основний посил це те, що ніякі галактики та планети не зможуть замінити нам рідного дому та місця, де завжди живе наше серце.
Історія невеличка, але через оформлення можна розглядати її та мріяти з дітьми вічність.
⠀