Роман Іваничук

Не читала анотації до роману «Четвертий вимір», тож стало повною несподіванкою, що він про Кирило-Мефодіївське товариство, зокрема, про одного із його засновників Миколу Гулака.
Певно йому дісталося найменше слави й похвали за свою діяльність, адже на допитах царської поліції він так і не відступився від своїх слів, за що його безповоротно вигнали з України.
В романі багато роздумів саме про цей його вибір і зустріч уже в похилому віці з Миколою Костомаровим, який тоді покаявся та зберіг можливість працювати й писати.
Про Кирило-Мефодіївське товариство у мене залишилися дуже розмиті спогади зі шкільних уроків історії, тому було приємно дізнатися про нього більше. А ще з нового боку подивитися на Тараса Шевченка, ніби очима його сучасників і друзів.

Додатковий аргумент прочитати книгу: Роман Іваничук отримав за неї Шевченківську премію.

Два романи про українську історію і митців у різні епохи.

"Четвертий вимір" розкаже про Миколу Гулака, одно із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Того самого, де Шевченко, Костомаров, Куліш, Білозерський.

Чим займалися учасники товариства? Які мали погляди? І як поплатилися за свій протест проти влади?

Іваничук робить головним героєм свого роману Гулака. Талановитого науковця, історика, який був змушений покинути рідну землю. Звідки була у людині така сила духу, така вірність своїм поглядам?
Йшли роки, Гулак перевірявся, але не відступив.
Вивчав Кавказ, теж поневолений росією. Згадував арешт, допити, виселення. Роман розкриває багато цікавого про братство, Шевченка і його оточення, українську культуру і науку тієї епохи.

"Черлене вино" - про набагато раніші часи. 1430 роки. Молодий гусляр Арсен закохався в Орисю, дочку господаря замку в Олеську. Та хіба видасть Івашко свою доньку за мандрівного співака?
Але сумна історія закоханих відступає перед грандіознішими історичними подіями. Боротьба за владу, інтриги і війна, і Олеськ потрапляє у вир подій. 1431 року польський король повів війська до Луцька. Чи був цей бій рівним? Ні. Чи билися оборонці як леви? Так.

"Черлене вино" гарно передає атмосферу тих часів. Письменник дає багато місця у романі митцям і загалом людям ученим: крім Арсена, який вчився в університеті (рідкість на ті часи), є ще Каліграф, художники зі Львова. Є ремісники і жебраки. Є воїни. Попри століття, що минули з тих часів, деякі речі залишаються незмінними: від голодних митців і політичних інтриг до воїні, що втратили можливість заробити собі на хліб.

В обох книгах можемо відчути зв'язок з сучасністю: без боротьби за незалежність ми не зможемо врятувати ні свою землю, ні свою культуру.