Це один з найкращих детективів, який я читала останнім часом! Майстерність, з якою він написаний просто вражає! Читається легко, сюжет цікавий та інтригуючий і, як шкода, що не можна стерти памʼять, щоб ще раз його прочитати :)

Ох, же цей харизматичний Страйк, от хто ще змусить мене пробиратися через майже 1000 сторінок детективу, яких я не дуже люблю) Що ж, ця брутальна бубочка, знову вляпується в дивну справу зі ще дивнішою замовницею. Загадкове вбивство у сховищі ювелірного магазину, криваво і страшно, жертва на яку претендує четверо потенційних жмуриків і купа, мільйон дотичних героїв: свідки, друзі, знайомі, вороги, кохані і т.д. Коли б Ролінґ не розжовувала так детально сюжет - я б 50% героїв цього епосу припустила повз очі і вуха. З плюсів - реально заплутана справа: одне вбивство, що нанизує на себе ще купу злочинів; фізична небезпека над детективами; цікавий мікс у стосунках помічників Страйка -тут і нові друзі, і альянси, і спокусники, і зради, а ще пікантні плітки щодо Страйка, його колишні коханки, родині возз'єднання і звісно ж Робін - напарниця, що має проблеми в особистому житті і в психіці. Дівчина, на яку навалиться стільки всього і відразу, що самотужки вигребти нереально. Хімія між Робін і Страйк - цікаво за ними спостерігати, що за дітьми 16 річними, такі вони вже няшні, що хочеться допомогти їм зробити нарешті цей крок назустріч. З мінусів - затягнутий сюжет і мільйон дійових осіб з трильйоном деталей, зачіпок і відхилень у справі ?‍? Фінал в стилі Страйка - вас, як нерозумну дитину, посадять на стілець і все розкладуть по поличках. А я така - да? Серйозно?! - так ось як воно виявляється, оце ця зачіпка розплутала всю справу - да ладно! Словом, цікаві головоломки під керівництвом Страйка і Робін та амура прикрасять ваші вечори)

Ця частина мені просто залетіла! Хоч і багато героїв, але читалось легко. А тема яка «смачна» - секта, її діяльність і вплив на психіку людей. Ох, тут було де розгулятись – тут стільки свого піднято. Що ховається за лаштунками «церков», що масово виникають на базі якого «дива»? Чи наважились б ви проникнути в таку «церковну» секту, після того, як побачили, що вона робить з людьми? А от Робін наважилась, і ось вона вже сектантка Універсальної гуманітарної церкви. І всі такі пусічки, і все так чемно, і так тихенько забирають всі зручності, всі зв’язки зі світом, всі симпатії і почуття - табу. Особливо стосунки 'батьки - діти'', їх там народжують десятками (правило вільного доступу до тіла - тебе хтось захотів, ти маєш із задоволенням кивати гривою і всім казати 'так') і передають невідомо куди. А далі йде ідеологічне проміння мізків. І поки рядові сектанти працюють в полях, на фермі, голодують, носять обноски, їх вожді, еліта роз’їжджає на мерсах, смакує делікатеси, катається світом. А чи всі їх статки від «благодійний» пожертв..чи може за невинною обкладинкою ховається щось страшне… Буде цікаво. Ну і звісно, Страйк – грізний і турботливий, а ще шалено …… в Робін! Як завжди – все заплутано, загадкова смерть - є, хтось в біді - є, купа зачіпок і нічого незрозуміло, мозковитий Страйк і його напарниця, що всіма силами борються проти зла, проти секти зла і його голови з янгольською посмішкою.

Кожна книга підвищує рівень. Тяжке питання розкручено на"ура". Чекаємо наступну книгу-товстуна.

Книга продовжує історії Корморана Страйка і Робін Еллакотт, на цей раз стикаючи головних героїв з їхнім минулим. Минуле ніколи не відступає і завжди впливає на сьогодення. Як можна так філігранно описати образи головних героїв, так тонко передати почуття, переживання, страхи? Це просто неймовірно. Але книга багато в чому і про бруд. В основному про бруд людської душі. І глави від імені маніяка були тою особливістю, яка мене вразила негативно. Не в тому річ, що написано погано. Якраз навпаки - надто добре, і саме тому мені не сподобалося, бо це приходилося читати, коли хотілося перегорнути. Книги цієї серії я смакую. Не більше 1-2 на рік) Тож чекатиму на наступну зустріч. П.С. І все ж, головною родзинкою серії є розвиток стосунків між Робін і Страйком.

Хороша детективна історія, харизматичний Страйк і чудова Робін (якої тут вже значно більше) гарантують вам декілька затишних вечорів. Тут вже і значно краща мотивація вбивства та і темп трішки швидший, ніж у першій частині. Однозначне покращення! Якщо є змога - читайте англійською, адже мова автора дуже вишукана. Без сумніву продовжу читання циклу, адже після цієї книги головні герої стають уже рідними :)

Тільки що дочитала. Книга хороша, значно цікавіша за першу, але не назвала б її улюбленою або такою що запамʼятовується на довго чи такою, що для мене відкрила світ. Детектив як детектив. Більшість книги цікава і легко читається, але фінал трохи за короткий, не розписаний, мало пояснено мотивацію та причини вбивства, одним словом кінцівка трішки зіжмякана ??

Це не книга, а затишна подорож у серце двох людей, які так бояться втратити одне одного, що ніяк не наважаться бути разом. «Чорнильно-чорне серце» — не просто детектив, хоча інтрига там на висоті. Але справжня магія — це Робін і Страйк. Їхні стосунки — як чай, який довго настоюється: терпкі, глибокі, але з кожною главою — тепліші. Вони — ті, хто не каже, але відчуває. І ти читаєш не через злочини, а заради моменту, коли він подивиться на неї трохи довше, ніж треба. Це як сидіти поруч біля каміна в тиші. Не потрібно слів, бо все вже сказано очима, жестами, турботою. І хай між ними ще море недомовленостей — ти все одно знаєш: це любов. Та, справжня. Джоан — чарівниця. Я закохалась. Знову.