Роберт Гайнлайн

Так відчутно по-старомодному, але настільки легко пішло, що я б у цього автора ще щось почитала. На початку не розумієш, що це за час або світ, бо ніби як і +/- наше, а ніби і є вагомі відмінності, типу існування якоїсь Завіси або згадки про бомбардування чи Третю світову. Звісно, супер-пупер секретне агентство з інноваційними технологіями теж у 2007 році у нас не з’явились, але книга була написана у 50-х про майбутнє, тому хто знав, що там буде насправді, тож можна було і пофантазувати. Але шкода, що не було більшого контексту, що ж все-таки сталось у світі і чому існує Завіса. З мінусів для мене: - екшн занадто швидкий, як би це не звучало дивно - не встигаєш попереживати або до когось звикнути, бо він з гри вибуває моментально; - кострубаті діалоги, іноді навіть туповаті і в більшості такі саме між Семом і Мері; - стосунки Сема й Мері загалом - блискавично і не логічно розвинулись, ця лінія виглядала прям зайвою в історії. Початок книги ввів в оману і змусив думати, що герой - ненадійний оповідач. А кінцівка на любителя. З нюансів ще жіночі персонажі і ставлення до них. Ну видно, що не сучасний автор писав, бо всі якісь дурочки і найголовніше в кожній - зовнішність. Та попри купу мінусів книга мене не дратувала і все одно була цікавою + я багато чого пробачила через роки написання. Згадки радянщини є доволі часто, але відчутно, як автор її або висміює, як довбня, або порівнює тамтешніх жителів-рабів з маріонетками слимаків в Америці. Відчула, як радянці його дратували. Ну і спостерігати за безхребетністю і бездіяльністю ООН в цій книжці - чисто дежавю) Тобто думка автора про цю структуру 60-70 років тому була така ж сама, як у нас зараз. П.С. Старий - гівнюк. 📍А чи багато простих людей сприймають серйозно те, що відбувається, якщо навіть на самісінькій горі немає згоди. 📍В цьому наш ворог мав незаперечну перевагу - в існування пожежі вірили лише обгорілі.

Анонім

Двері у Літо - моя перша книга з наукової фантастики. Я довго вагалася чи читати її, бо для мене тоді здавалося, що наука - то щось важке для мозку буде😅 Але книга для мене виявилась легкою, теплою, цікавою, навіть було шкода, що так швидко її прочитала. Хто ще не знайомий з цим жанром, рекомендую почати саме з цієї книги. Ця книга сподобається всім любителям класичної фантастики. Двері у Літо для мене була в саме серденько❤️

Анонім

"Двері у літо" - історія про винахідливого інженера Дена, який створив чудових хатніх роботів та був ошуканий коханою дівчиною й другом( колегою) і кота Піта. Так сліпо довіряв близьким, що не перестрахувався. Герой бажав втікти від проблем, заснути вічним сном (на 30 років) опинитися у майбутньому. Та, коли він передумав, плани змінили інші люди. З цього й почалася нова історія. Ця книга про часові подорожі, роботів-помічників; сучасні технології; кріозаморозку; відновлення справедливості; кохання.та відчайдушного кота, що шукав двері у літо.

Анонім