Достойне продовження серії, нові персонажі так само харизматичні, розслідуівання захопливе, динаміка між Діном та Аною ще кумедніша та тепліша. Не вистачило камерності першої частини через більшу кількість екшену та двіжу, проте анітрохи не розчарована.

Без коментарів, просто прочитайте

Дуже сподобалась книга! На момент дочитання друга частина ще не була видана, і я страшенно сумувала від цього. Надзвичайно цікавий світ (який в той же час викликає питання і цікавість, чому там все влаштовано саме так і чи точно ті, проти кого йде боротьба, настільки погані). Харизматичні персонажі, які роблять неочікувані вчинки. Неочевидна детективна лінія. Суцільний захват! Вже замовила другу частину, чекаю з нетерпінням

Обов'язок, драма та жертовність - якби треба було описати цю книгу трьома словами, вони були б саме такими. Це друга книга серії (перша - "Місто сходів") і якщо у вашому книжковому вішлисті ще немає цієї епічної книги, то вона точно має там оселитися 🙌 В центрі 2 частини вже знайома нам з першої книги генералка Мулаєш, яка за дорученням Шари Комайд відправляється розслідувати зникнення агентки Шари у Вур'яштані. На відміну від першої частини, ця видалась мені похмурнішою (бо так і є) і був такий вайб невідворотності і страждання. Багато в тексті присвячено рефлексії Мулаєш щодо подій її молодості, її трансформації і роздумах про те, як сильно людину змінює війна. І все це - на тлі пошуків агентки, моторошних убивств та розслідування загадки таємничого матеріалу, який було знайдено у Вур'яштані. І хоч загальна тональність книги є значно похмурішою за першу, думаю, історію це не погіршило, а навпаки. А кінцівка звісно ❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥

🌱 «Затруєна чаша» той випадок коли маленький тираж, парад захопливих відгуків, максимально зацікавили мене. 🙃 Але для мене ця історія слабка, прісна, жоден із комбо жанрів (детектив, фентезі) не дотягнув, щоб захопити мене. 👌 Ця книга сподобається, можливо, любителям детективів, своєю локацією і інструментом злочину. Хоча мені як не любительці цього жанру, було не інтригуюче і спрацьовував лише фактор, що нічого не зрозуміло по світобудові. 🌚Хоча якраз і мала спрацювати новизна для мене. Але не було вау-поворотів у сюжеті, фактів про події та персонажів, щоб у мене відвикла щелепа. Все передбачувано, і коли у сюжеті були просто діалоги між персонажами ( яких не так вже і багато, якщо не брати до уваги розслідування/ допити), то гачки вгадуються одразу. 🤨Мене книга не дратувала, і була цікавість саме яку істину заклав автор у формуванні світу, але навіть цього не розкрито у 1 книзі. 🎋У мене було повне відчуття, що є ідея, але без продуманих законів і логіки, тому як читачці мені було важко збагнути світ. Хоч і були моторошні моменти, але більше вони спрацювали через мою фантазію. Для мене це 5,5/10 🤓 Тепер остаточно детективи лише у форматі фільмів/ серіалів.

Загалом це хороша цікава книжка. Трохи фентезі, трохи детективу, під кінець підмішується політика. Мова приємна і добре перекладена лайка. Але найкрутіший тут ворлдбілдинг. Оригінально, незвичайно, найближче мені до біопанку.

Я навіть не намагалася розгадати вбивцю, бо, зважаючи на складний світоустрій, то майже неможливо. Світобудова тут дуже незвична, подекуди мені навіть важко було уявити описане автором. Попри безліч персонажів зі складними іменами, незвичність цього світу та його загальну складність, мені було дуже цікаво читати, сторінки пролітали непомітно, книга класно розважала в кінці робочого дня. Це наче захопливий детектив Агати Крісті чи Конан Дойла з такими ж неординарними персонажами, але в дуже незвичному середовищі, де діють свої закони. Ну і завершення, звісно заінтригувало, які ж там ще інтриги розкриються в наступних частинах!?

?Нарешті я знайшла приклад тієї книги, для якої відгук повинен "настоятися". Пройшов вже деякий час як я дочитала "Затруєна чашу" і одразу після читання у мене не було великого захвату. Так, це було цікаво. Біопанк+детектив - такого я ще не читала, але при цьому не могла сказати що книга заволоділа всіма своїми думками. Події розгортаються в Імперії, яка піддається нападкам загадкових левіафанів, що виповзають з моря. Громадяни модифікують власні тіла та розуми щоб отримати здібності. І ось в не самому престижному кантоні стається химерне вбивство - через тіло потерпілого проросла квітка. І якщо спочатку воно звучить дивно, то чим більше ми читаємо про флору та фауну створеного автором світу, то більше розуміємо, що це нормально?. Не в тому плані, що вбивство це нормально, а саме спосіб. Ну в далі, згідно законів жанру, одне вбивство тягне за собою інші і врешті решт ми разом з героями розуміємо, що проблема значно більша ніж вбивця який вбиває рослиною. Мені здається, що ця книга сподобається шанувальникам серіалу "Шерлок", бо в Ані і Діні є щось від Шерлока та Ватсона, тільки перший не сидів в скрині (хоча це в його стилі?), а другий не мав феноменальної пам'яті. Але не варто очікувати від книги якихось саме детективних поворотів, бо все що потребує розгадки має фентезійну складову. Це не те щоб мінус, але великого здивування від пояснення у мене не було. А тепер перейдемо до то, чому ж відгуку потрібно було "настоятися". Хоча під час читання книга не сильно мене захопила, та протягом цього місяця я часто подумки поверталася до цієї історії. Все ж мені цікаво дізнатися таємниці цього шаленого світу. І я до нього повернусь. Раджу✅.