Книга коротких історій, які написані з душею. Коли прочитала одну історію, то вже було важко зупинитися, хотілося ще і ще. Книга про дитинство, про дідуся і бабусю, дитячі мрії, про перше кохання, про жіночу силу, про наші переживання, віру та надії, про життєві випробування. Книга про кожного з нас. Мене сподобалися всі історії цієї книги, а які прекрасні малюнки до кожної історії, вони як доповнення кожної історії. Читається дуже легко, якась історія нагадує про дитинство, від іншої сльози на очах, від якоїсь посміхаєшся, деякі історії хочеться перечитувати не один раз. "Бути людиною — ось про що моя релігія." "Труднощі, як і радощі, не бувають вічними." "Війна — це суцільна несправедливість." "Єдине, що треба — це зробити ще один крок вперед. Бо коли руйнуються стіни, важливо чимшвидше віддалятися від місця події, щоб врутувати себе та знайти прихисток, який дасть надію на завтра." Рекомендую прочитати, ви точно не залишетися байдужими до цих прекрасних та життєвих історій❤

"Одного вечора, прийшовши з роботи, я написала перше есе..." Я люблю коротку прозу, вона, зазвичай, не потребує особливого настрою чи налаштування, просто береш книгу і за пару сторінок проживаєш маленьку історію, а потім якщо хочеш ще одну, або полишаєш на потім... З цією книгою "на потім" не було, я її просто поглинула, хоча місцями було важко і горло стискали лещата, а на очі накочувались сльози, а місцями було так легко, так тепло і затишно ? Мене розчулило багато історій з цієї крихітної книжечки, мене вразили в саме серденько прекрасні ілюстрації, я вподобала її та з часом точно повернусь ще, вона гірко-солодка, пекучо-м'яка і дуже характерна, вона гарна і потворна у своїй красі...

Щиро дякую за таку книгу авторці Ренаті Літинській!Прочитала на одному диханні!Книга, читаючи яку,занурювала в дитячі спогади!Моментами до сліз!Гарно дякую!Всім рекомендую прочитати!