Рейчел Гокінс

ВІЛЛА Рейчел Гокінс Артвидавництво "Небо",  2025 Переклад Анастасії Дзьоби   З перших сторінок захопив цей роман - я дуже люблю книжки про жіночу дружбу👭, про книжки📖, про письменників ✍️📚 Емілі - автор серії затишних детективів, а Чесс пише книжки про самовдосконалення, які швидко розкуповують, вона доволі успішна,  підтримує свою ідеальну зовнішність, елегантно одягається. Поряд із нею Емілі почувається ніяково, іноді докоряє собі за почуття заздрощів до подруги, але намагається не розповідати про всі свої життєві негаразди, щоб не чути повчальних настанов і не викликати почуття жалю до себе. Чесс пропонує подрузі поїхати в Італію, де орендувала маєток🏡 з басейном в італійському містечку Орв'єто, - перезавантажитись, відпочити і разом із подругою писати свої книги✍️📚.   👩‍❤️‍💋‍👩 Це дружба, коли є і пікніки на двох на покривалі зі смаколиками з кошика біля ставка, і моменти непорозуміння, змовчування й образ... Чи справжня дружба між дівчатами, які тайни вони дізнаються одна про одну?- ці події відбуватимуться влітку на віллі "Аестас".   Книга написана у двох сюжетних лініях - перша - рокові події 1974 року, коли на віллі під час творчої відпустки п'ятьох знайомих, загинув музикант Пірс Шелдон, його дівчина/коханка Марі писала книгу "Сходження Ліліт", та відбувалося ще багато  "таємничого, божевільного"... Інша, сучасна - відпочинок дівчат.   На віллі у шафах зі старими книжками Емілі знаходить зачитану затерту книгу Марі Ґодвік. Занурюється в атмосферу книги та намагається зрозуміти ЩО саме відбувалося на віллі, на що намагалась відкрити очі читачеві Авторка стосовно скоєнного злочину у 70-х роках.   Чомусь я очікувала багато описів Італії, що буде більше про архітектуру, звичаї, атмосферність... В книзі зазначене місце "Поццо ді Сан Патріціо". Колодязь святого Патріка. Диво інженерії епохи Відродження, якому надається містичне значення... ✍️📚 Я вже й забула, як весело розмовляти з Чесс, це наче гра у пінг-понг, і ми обидві якось завжди знаємо, що потрібно сказати одна одній. Такої хімії на інтелектуальному рівні в мене більше ні з ким не було. ✍️📚Світ завжди попереджає нас про потрапляння токсинів у наш організм і вважає, що токсичні люди можуть завдати шкоди лише нашій душі. Проте бувають люди такі ж отруйні, як будь-який токсин. ✍️📚 Іноді ми не усвідомлюємо, що перемогли, поки не побачимо відображення цієї перемоги в очах переможеного.

Анонім

Не дуже напружений, зовсім не містичний трилер із двома часовими лініями. У 70-х на італійській віллі стається вбивство музиканта - і справа розслідувана та закрита, але чи все було так, як тепер відомо? У сьогоденні письменниця затишних детективів разом і подругою, теж письменницею, приїжджає на ту саму віллу відпочивати й випадково починає дізнаватися про подробиці давньої справи. Підходить для розслаблених літніх читань на вихідні.

Анонім

Той випадок, коли анотація псує книгу. Досить цікава, тепла, незважаючи на те, що це трилер, історія. Цікаво було поспостерігати за життям знаменитостей зсередини. Дуже люблю, коли в книзі поєднується сьогодення і минуле. В цій книзі авторці вдалося створити книгу про книгу

Анонім