Книга бридка, але глибока і вайбова - не мої слова і не про цю книгу, але дуже точно передають атмосферу цієї крихітки. Тиран, захопив країну, але не вгледів своїх дітей. Тому вони прокрадаються до Північних лісів, звідки ніхто ніколи не повертався. Крім Веріс Торн. Саме їй Тиран (ми не знаємо його імені, але назва передає вповні його дії) наказує повернути його доньку і сина. І вона підкорюється. Від результату залежить не лише її життя, а й життя рідних і цілого села. Тож Веріс занурюється в жахливі нетрі. Чи вийде в неї повернути дітей живими, чи мертвими, чи хоча б повернутись самій? Все описується штрихами, короткими реченнями, але місцями це так бридко, що ти гидуєш, але читаєш далі. Тут максимум тупого болю морально зраненої жінки (в неї власний біль), зраненої країни, захопленої Тираном і розтерзаної на клапті, біль лісу, суворого до всіх, і місцевої "живності" теж. Дуже насичений і колоритний текст. З одного боку, добре що ця книга невелика. З іншого, я перегорнула останню сторінку, подумала і полізла на гудрідз перевіряти, чи немає в цієї історії продовження. Бо всі мої органи чуття кричали, що так не має бути. Такого кінця не має бути. Раджу. Раджу свідомо підійти до вибору цієї книги.

Очікування були більшими, чим отримала... Сам задум авторки сподобався, але багато питань залишилось незавершеними і дуже хочеться продовження.

"Ніколи не знаєш, що є справжнім, а що навіяним; розрізнити тут щось було геть не так просто, як розділити чорне і біле" - це найбільш вдала цитата всього того, що відбувається у цій книзі та трапляється на шляху Веріс доки вона не знайде те, що мусить. Веріс, якій, як і часто головним героїням, довелось пережити немало випробувань та вимушено заплатити непомірно дорогу ціну, подвійну ціну. Та чи не даремно? Досить цікаво було читати деякі моменти та все ж є занадто перебільшене використання епітетів та метафор в описах, багато сцен описані ніби через силу абияк. Ця книга віддалено асоціюється у мене з трохи переробленою і зовсім альтернативною історією Братів Грімм, бо це якби Гензель і Гретель трапилась трохи інакша відьма (але тут Веріс не зовсім чарівниця). Загалом непогано для одного прочитання і задум хороший, але виглядає це більше як недописана чернетка без жодного редагування та й фізичний примірник то, пробачте, мука, бо надрукувати ще дрібніше то це ще треба постаратись.

Темна історія, у якій ліс дихає, спостерігає й судить не гірше за людей. Магія тут відчувається як стихія: давня, чужа й неспішна. Атмосфера, де кожен корінь може виявитися пасткою, а кожен шепіт — попередженням чи брехнею. Це коротке, але густе за настроєм фентезі про межу між обов’язком і свободою, про помилки, що встають перед тобою в темряві, і про вибір, який інколи важливіший за перемогу.

Якщо полюбляєте гарні описи та містичне (трошки дарк) фентезі - ця книга точно для вас :) Історія читається легко: ви поринаєте в цю темну казку, вже самі не зогляділись, як опинились у лісі з моторошними створіннями. Постійна пильність, адже промах може коштувати життя! І, як вже згадувалось, чудовий опис, завдяки якому ви переживаєте все це разом із героїнею. Та для мене історія була трохи важка. Частково через Тирана, що захопив землі й... просто живе собі, знущається та завойовує далі. І це не те щоб люди сиділи й приймали це - гірше те, як описано, що Тиран робив з ними. Це неприємно й дратувало. Але це моє особисте враження на всі книги, де є навіть згадка про окупацію. Проте це не головна частина книги, більше швидкоплинна згадка, щоб пояснити мотиви деяких героїв. Найбільше на мою оцінку вплинула кінцівка. Вона неочікувана - гадаю, фінал здивує майже всіх - але для мене це було трохи розчаровуюче. Особисто я не зрозуміла логіку певних подій та героїв і, звісно, відкритий фінал... Хоч загалом неоднозначна, але ідея та історія доволі цікаві. Моя оцінка 7-8/10. Дякую за увагу!)

Не дуже

? Класичний казковий сюжет, але цілком доросла й темна історія з кількома неймовірно моторошними епізодами. Крихітна, але дуже інтенсивна і концентрована — 138 сторінок відчуваються як всі 300. ? На межі горору і фентезі, але якщо роздивлятись фентезійний елемент, то він тут первісний і дикий, а не рафінований і осучаснений — саме той, що був в оригінальних казках, доки людство не почало адаптувати і спрощувати їх, аби зробити менш травматичними. Тема травми тут взагалі грає одну з провідних ролей: ? маємо травмований світ — доволі схематичний, але навіть з декількох швидких штрихів очевидно, наскільки він сповнений жаху; ? травмовану головну героїню — глибина її травми розкривається поступово і значно посилюється до фіналу; ? цілий спектр травм інших персонажів, згаданих побіжно і тому менш виразних, але в комплексі складається дуже різносторонній і багатоплановий букет. ? Це історія про вимушену подорож від хаосу до ще більшого хаосу у сюрреалістичному сеттингу і з дуже темною, хоч і чаруючою атмосферою. Одного дня героїню безцеремонно виривають зі звичайного життя і змушують вирушити на пошуки дітей тирана, який керує її світом, до небезпечного лісу, з якого майже ніколи ніхто не повертався живим — бо одного разу їй вже вдалося здійснити подібний подвиг. На одній чаші терезів буде порятунок дітей — поки безневинних, але ж таки нащадків жорстокого тирана, тож перспективи у них не дуже. На іншій — її власне життя і життя всіх, кого вона знає. Подорож надзвичайно небезпечна, а атмосфера з перших сторінок натякає, що чим би це все не скінчилось, фінал навряд можна буде вважати щасливим, а ніхто з дійових осіб вже точно не лишиться таким, яким був на початку — хоча не те щоб і на початку вони процвітали. ? Це коротка історія, що лише трохи припідійме завісу над цим фантастичним світом і не прагне показати чогось глобального, як то детальний світоустрій чи його перетворення на щось інше. Зрештою, казки не це мають на меті, вони лише роздивляються один важливий аспект життя під величезним збільшуваним склом. ? Оповідь дуже красива і сповнена казкових і міфічних архетипів, з досить традиційним сюжетом, доволі швидкою, але не дахозносною динамікою. Така, що відчувається дуже густою і насиченою, і незважаючи на маленький обсяг, її важко проковтнути за один підхід, бо вона потребую часу на прийняття і осмислення. Не з тих, що чимось здивує, але точно причарує і лишить тривалий післясмак.

Чудова казка, темна та водночас світла. Чарівний ліс, звідки не вертаються, дивні створіння, що його населяють, птахи, що за тобою слідкують... і звичайна жінка, що має врятувати звідти дітей, маючи лише три маленькі талісмани та трошки знання. Книжка невелика, читається швидко, мені була на один день. Дуже сподобалась ця магічна атмосфера темного лісу та різноманітні лісові істоти (деякі з них нагадували класичних фольклорних фейрі - а це моя особиста любов). Якщо хочеться на вечір чи декілька поринути в атмосферу казки та магії - ця книжка саме те, що треба. Найкраще читати осінніми вечорами.