Прімі Мохамед

не вразила мене книга, очікувала що буде цікавіше
деякі моменти нелогічні і досить примітивні
для одноразового читання

✨Жахастик на ніч чи філософська притча?

📖 Землі, де народилась і прожила майже 40 років Веріс століттями переходять з рук в руки. Загарбники ніколи не церемонились із місцевим населенням, а надто Тиран, який владарює вже третій десяток.

✨ Місцина, де Веріс живе разом із тіткою та дідусем доволі мальовнича, долину оточують Південні ліси – освоєні, безпечні, багаті на дичину, гриби та ягоди. А от Північні ліси – дикі. Страх перед ними місцеві мешканці всотують з молоком матері. 
5-6 кроків підліском і ви ризикуєте опинитись у Вʼязовічності де живуть інші – мешканці лісів. Звідти не повертається ніхто. 

🦄Окрім Веріс. Одного разу їй вдалося повернутись разом із дитиною яка потрапила у Вʼязовічність. 
Про це дізнався Тиран й тепер жінка під загрозою смерті вимушена повторити свою подорож, адже дітей Тирана ніхто не попередив про небезпеку. 

✨ Мені сподобалось. Текст постійно тримає в напрузі, описи мешканців лісів доволі графічні, атмосфера гнітюча, а головна героїня викликає захоплення.

🎭 Це історія не тільки про демонів реальних, а й про демонів внутрішніх, про вибір, проживання травми та віру в себе.

✨Рекомендую для вечірнього читання, або для походів у ліс.