Прімі Мохамед

Темна історія, у якій ліс дихає, спостерігає й судить не гірше за людей. Магія тут відчувається як стихія: давня, чужа й неспішна. Атмосфера, де кожен корінь може виявитися пасткою, а кожен шепіт — попередженням чи брехнею. Це коротке, але густе за настроєм фентезі про межу між обов’язком і свободою, про помилки, що встають перед тобою в темряві, і про вибір, який інколи важливіший за перемогу.

Анонім

Якщо полюбляєте гарні описи та містичне (трошки дарк) фентезі - ця книга точно для вас :) Історія читається легко: ви поринаєте в цю темну казку, вже самі не зогляділись, як опинились у лісі з моторошними створіннями. Постійна пильність, адже промах може коштувати життя! І, як вже згадувалось, чудовий опис, завдяки якому ви переживаєте все це разом із героїнею. Та для мене історія була трохи важка. Частково через Тирана, що захопив землі й... просто живе собі, знущається та завойовує далі. І це не те щоб люди сиділи й приймали це - гірше те, як описано, що Тиран робив з ними. Це неприємно й дратувало. Але це моє особисте враження на всі книги, де є навіть згадка про окупацію. Проте це не головна частина книги, більше швидкоплинна згадка, щоб пояснити мотиви деяких героїв. Найбільше на мою оцінку вплинула кінцівка. Вона неочікувана - гадаю, фінал здивує майже всіх - але для мене це було трохи розчаровуюче. Особисто я не зрозуміла логіку певних подій та героїв і, звісно, відкритий фінал... Хоч загалом неоднозначна, але ідея та історія доволі цікаві. Моя оцінка 7-8/10. Дякую за увагу!)

Анонім

Не дуже

Анонім