Читала з семирічним братом, це було просто, неймовірно, щиро і так відверто, яке тільки суворе насправді може бути життя, тому проковтнули обоє за три дні)
Малий залишився у захваті від робота Роз, яка взяла на себе роль мами і по своєму бездоганно її виконувала. Окремо в його серці посіли місце ведмеді та мама ведмедиця, які спершу тільки хотіли вбити Роз, але потім змінили свою думку (не буду спойлерити чому, але читайте далі, потім все зрозумієте). Бобри ж прям комфортики, а старий гусак, лисичка й гусеня просто у саме серденько. Іноді, читаючи, у мене самої наверталися сльози на очі, особливо на моменті коли робот рятував тварин у морози, а потім і у пожежу, як у неї відірвалися, ой, я обіцяла не спойлерити..😅 Наче і розумієш, що життя суворе, але дуже складно прийняти дві речі: смерть і біль, якою і від чого б вона не була.
Тож я щиро рекомендую цю книгу іноді обіцяю, захочеться всплакнути, але і наступну частину теж захочеться після прочитання))
Окремо хочу відмітити чудові ілюстрації, ех, шкода, що таких не малювали за моїх часів дитинства)