📌Розпач штовхає нас до історій. Ми вигадуємо їх, аби жити у світі, що має сенс.©️
🌻У вересні 1939 року британський уряд оголошує операцію "Щуролов" згідно якої усі діти з великих міст мають бути евакуйовані. Дві сестрички, 14-річна Гейзел та 5-річна Флора Лі, як і три мільйони інших дітей, з биркою на шиї та протигазом на рюкзаку виїзжають із Лондона. Дівчатка потрапляють у сільську місцевість Оксфордширу, у родину Абердінів.
🌻Щоб пережити усі жахи війни та якось відволіктися від невтішних новин, Гейзел розповідає сестричці історії про Шепіт-гай. Це місце належить тільки їм двом. Там вони перетворюються на кого забажають, перемагають негідників і змінюють нещасливі фінали казок. Своєрідна "Нарнія", яка має захистити їх від війни, але не рятує від іншого лиха. Одного дня Флора Лі безслідно зникає на березі річки.
🌻Минає 20 років, а про дівчинку нема жодних новин. Гейзел все-одно сподівається і доля таки посилає їй зачіпку. Юна американка видає книгу про Шепіт-гай. Звісно, історія в ній інакша, але початок, назва, місце, річка, - усе підтверджує, що це їхній, сестринський, Шепіт-гай. Невже дівчинка жива?
🌻Трошки казкова історія, з дрібкою магії, яка подарувала мені надію. Хочеться вірити, що і в час нашої війни, такі от книги, підтримають когось, дозволять сховатися між рядками і відволіктися від реальності. Якщо шукаєте чогось подібного, то раджу.