Ореста Осійчук

Зі мною тепер сталась книга💔 Як було важко писати про те, що дуже сподобалось, так і є досі.

Історія родини, дружби і зради. Для мене вчинок Марії - то зрада, не інакше. Хтось може думати інакше. Історія про розуміння, підтримку, коли родичі стають ближчими за найрідніших. Де є перше кохання. Жорстокий біль втрат. Все , що стосується тварин, то розбиває серце. В такі моменти ще більше усвідомлюєш , якими безсердечними можуть бути люди. Але хіба тоді їх так можна назвати..?(

Роман про Михайла Фариняка і про пошук іншим Михайлом свого роду, коріння.

Скажу чесно, попри те, що це геть не детектив, інтрига була до останнього. Родинні таємниці - це завжди цікаво.

Щодо авторки. Це любов до стилю і письма з першого погляду, з першого рядка! Ще +1 одна книжка, придбана просто на емоціях, я не читала анотацію, ніби відчувала , що це таке моє💔

Таку #сучукрліт я дуже люблю і щиро вам рекомендую!

Дев'ятирічного Міська Фариняка беруть на виховання вуйко Стефан і цьоця Кася, поки його мама працює покоївкою в маєтку пана. Жінка навідується до сина щоразу рідше, а потім, взагалі, з'ясовується, що вона поїхала у Париж, щоб заробити багато грошей і забрати Михайла до себе. Та люди подейкують, що вона утекла з французьким архітектором, а хлопчика залишила у родичів назавжди.

Це історія про дитячу дружбу, перше кохання, зраду, про родинні цінності й таємниці. Тут дивним чином переплітаються минуле і теперішнє.

Книжка викликає широкий спектр емоцій - від сміху до суму. Ти мимоволі переймаєшся долями героїв, вболіваєш за них. Дуже сподобався авторський стиль, жива і "смачна" мова, слова, які я часто вживаю у повсякденні. І хоч недавно я читала книгу зі схожою кінцівкою, все ж навіть не підозрювала, що саме так усе закрутиться.
Цьоця Кася - мій улюблений персонаж, я дуже чітко її собі уявляла, вона чимось схожа до моєї цьоці)

Дуже рекомендую цю атмосферну і затишну книгу. Вона залишається жити на моїх полицях і я її буду перечитувати.
І ще дуже вдала ідея з чат-ботом.

"Абрикосова книгарня" - те, що вам зараз треба. Атмосферне читання про події столітньої давнини, ще й описане з точки зору дитини. Сімейна драма, куди ж без неї. І війна, аякже, яка книга про події початку двадцятого століття обійдеться без війни. Але акцент тут все ж на родині і дружбі, війна згадана лиш побіжно.

Оповідь ділиться почергово: від імені дев'ятирічного Михайла Фариняка тоді і нашого сучасника тепер. Ким виявиться цей чоловік - загадка, читайте. Але наскільки елегантно зроблені переходи між розділами обох ліричних героїв! Текст так плавно перетікає від одного до іншого!

Отже, Михайло, Місько. Хлопчик, якого мама віддала на виховання тітці Касі і дядьку Стефану. Дядько - власник книгарні і мисливець за рідкісними виданнями, а тітка - майстриня випічки і гарант високих стандартів чистоти. Статечна сім'я з своєю ганебною історією, чиє життя перевертає з ніг на голову хлопчик з своїми друзями-батярами, першим коханням і вовками. (!)

Книгу сміливо можна рекомендувати підліткам, але у них можуть виникнути питання, як і у мене. Без спойлерів боюся не донесу свою думку до вас. Кася і Стефан гарно ставилися до Михайла, і його друзів, тому я не змогла зрозуміти, чому вони так повелися з його батьком. З іншого боку, я зрозуміла мотив найголовнішого обману цьоці Касі. Не схвалила, але зрозуміла.

Це дуже затишне читання. Великої кількості діалектів нема, і це здебільшого кулінарна тема. А ще "Абрикосова книгарня" занурює у втрачений світ українського минулого. Ця елегантна стара епоха, з іншим вихованням, іншим побутом, іншими людьми. Знищена радянською окупацією європейська Україна, де їздили за книгами у Венецію і працювати у Париж.

Інший вимір - "Абрикоска" може перенести вас у власне дитинство, де бабусині пиріжки, ароматні абрикоси, розбиті вази і вірна дружба на все життя.

Не нехтуйте сучасними технологіями: відсканувавши код, ви зможете прочитати листи від трьох героїв книжки і продовження їхньої історії.

"Абрикосова книгарня" зворушує і зачаровує.

Книга, яку я буду перечитувати ще не раз. Точно посіла місце у моєму ТОП 10.

У вас так теж буває: відкладаєш книжку, бо знаходяться нібито більш нагальні читання, а коли візьмеш її до рук, не можеш зупинитися, доки не перегорнеш останню сторінку. А потім ще сидиш, міркуєш і віддихуєшся.

"Я вкляк від божественного аромату тисячі сонць, які висіли, лежали, котились, падали у полі мого зору. Мій рот затопило слиною. Я заворожено купався в солодкому пахучому океані".

Ось так і з цією книгою: купаєшся, занурюєшся у пахучий океані слів, подій, характерів.

Ні, вона не стала для мене якимось відкриттям, як для інших, але точно є книгою, яку варто було прочитати і, звичайно, рекомендувати іншим. Беззастережно.

Історія Міська Фариняка початку 20 століття дуже атмосферна. Смачна. Щоправда, в ній мене бентежили вчинки мами хлопчика, що аж надто нелогічні. І дисонанс між нею на початку історії і тою, якою вона стала, є дуже разючим. Розумію, що це дуже рідко, але можливо, але не бачила достатніх причин як для цього.

Усі ж інші герої були зрозумілі та не викликали жодних запитань.

Сучасна частина здалася мені дещо прямолінійною, її хотілося розфарбувати, домалювати, прикрасити.

Але всі ці зауваження виникають після читання, під час його - просто цікавість, що ж станеться далі, чим закінчиться.

А ви любите абрикоси? Їхній неймовірний аромат, який вони дарують, нагрівшись на сонечку?

Книжка, яка дуже нагадує дитинство, хоча події відбуваються на початку 20 століття. А цьоця Кася взагалі мені нагадала чомусь героїню з твору Софії Андрухович "Фелікс Австрія".

Мама віддає Михайла на виховання родичам, а сама виїжджає працювати до Парижу. Хлопчик пустує, протестує, але поступово звикає. Допомагає у книгарні, дружить з хлопцями - Ромком, Фецем і красунею Іренкою. Наче щасливе дитинство, але глибоко в душі гіркота - чому ж мама не забирає до себе?Дитинство описано просто неймовірно.

Книжка пахне абрикосами й ябками з цинамоном, пронизана добротою, ґречністю і таємницями. Саме тут десь приховано розгадку. Хто такий Михайло Фариняк із 21 століття? Родич Міська Фариняка - правнук чи просто однофамілець?

Книжка, від сюжету якої неможливо відірватися, дарує нам роздуми і мрії про своє життя. Тут також є війни, які змінюють долі людей. В нас теж все змінилося з 24 лютого. Але надія на перемогу і повернення в рідний дім дають сили вистояти духом.

Надзвичайно добра книга! Якщо вам в цей темний час хочеться світла, добра і тепла - ця книга для вас! Неймовірна недовга історія, що не залишає місця байдужості!

"Абрикосова книгарня" - книжка для емоційного відпочинку, з якою хочеться забутися і яка так пасує початку осені.⠀
Тут те, що дуже люблю зараз - сучасна українська автентична проза та родинна сага. ⠀
⠀
Отож, ми маємо таємничу історію, в яку складно повірити але яка водночас грунтується на достовірних фактах. ⠀
У центрі сюжету - малий хлопчисько Михайло Фариняк, якого мама змушена через злидні віддати на виховання рідному братові покійного чоловіка. Його дружина цьоця Кася - жінка із вельми складним характером. Вона муштрує хлопця без просвіту та ускладнює і так не легку долю білолахи. Сцени їхнього "протистояння" одні з найсмішніших у книжці. Але малий знаходить вірних друзів, закохується у дівчинку вищого становища та навіть доглядає двох вовків! Мушу додати, що вовки то моя окрема любов у цій історії - я так давно не сміялася щиро. ⠀
Через багато років уже інший Михайло Фариняк буде розплутувати клубок цієї родини і її таємниць.⠀
⠀
Читала швидко, за день осилила і хотілося ще.⠀
Авторка придумала класну штуку, щоб продовжити трішки сюжет - бот у фб, за допомогою якого читач може отримати кілька листів від героїв.⠀
⠀
Трішки зіпсував враження лиш певний дисбаланс основної частини та фіналу, ніби дописувалося поспіхом. А також назва обіцяє чогось пов'язаного з книгами, але направду книгарня тут лише як невеликий елемент на тлі якого твориться сюжет. Бібліофіли не оцінять)⠀
⠀
Ця книга смакує не згірш цинамонових смаколиків, пирогів, мармулядів і завиванців цьоці Касі)⠀
Слова, описи та своєрідний гумор зробили книгу колоритною та атмосферною.⠀
Трішки сумних ноток вистачало, але післясмак хороший та щемкий як добре вино.⠀
⠀
"Мені минав дев'ятий, тому мамі легко вдалося розсунути, немов куліси, роздути, наче веселкову бульбашку, тісний світ нашої комірчини своїми безкінечними історіями"⠀
⠀
"Ми — ті, що мали стати насінням, яке засіє землю. Ми мусили все пережити. І ми пережили це. Хто як зумів..."⠀

Це дуже тепла і щемка історія про дитинство Михася, хлопчика якого взяли на виховання його вуйко Стефан та його цьоця Кася. Але це не легка та розважальна історія, є в ній і теплі щасливі моменти дитинства, нові друзі, перша ще дитяча закоханість, добрі люди, які зустрічаються хлопчику. Але в той же час ми бачимо і надлюдську жорстокість, втрати, зраду, жорстоку реальність з якою доводиться стикатися Михасю. Там десь після першої половини книги в мене майже увесь час накочувалися сльози, хоча я зазвичай не дуже сентиментальна.
Мені неймовірно сподобалося як написана книга, вона дуже образна, я прям бачила усіх цих персонажів та хвилювалася за них усім серцем. І попри деякі, ну дуже сумні моменти, читаючи, сумуєш за своїм дитинством, за тим як заводиш друзів у дворі, за тим як дуже по різному бачать світ діти та дорослі.
Хочу ще додати що там дві часові лінії, і ось лінія з минулим, вона, набагато краще, там якось поринаєш у сам текст і насолоджуєшся кожним описом і кожною змальованою сценою. А ось сучасна лінія мені зайшла все ж таки не так сильно.
Ну і у якості підсумка - прям дуже рекомендую книгу і планую знайомитися з авторкою далі.