Книга, яка огорне атмосферою довоєнної Галичини, де серйозний вуйко і гонорова цьоця, де дев'ятирічний Місько матиме перший досвід і дитячої дружби, і зради, і втрати, і кохання... У їхньому домі він опиниться через складні життєві ситуації, які розлучать їх з мамою. Спочатку це здаватиметься мукою та каторгою, та час внесе свої корективи і життя Міська набуватиме фарб. Не завжди ці фарби будуть яскравими та кольоровими, сірих непевних та чорних, чорніше ночі, теж вистачатиме.
Місько - бешкетник, як і личить хлопцеві його віку. Та деякі повороти долі, що йому приготовані, складно буде витримати і дорослим. Разом з тим, він і душа книги, яка об'єднує всіх, допомагає вижити, змінитися на краще, не зневіритись. А ще він пов'язаний з сучасним дорослим Михайлом і крізь віки знаходить та об'єднує людей.
Ця книга надзвичайно атмосферна, тепла та "смачна". Описи цьоциних цинамонових булочок та мармулядових пирогів викликають абсолютно реальні запахи та смаки.
Може здатися, що книга дитяча і несерйозна. Але хто з дорослих не прагнув би повернутися у своє дитинство, хоча б на 240 сторінок...
Анонім
Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі.
Тамара Горіха Зерня "Потяг."
"Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця."
Ірина Грабовська "Вогненні серця."
"Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь."
Наталія Довгопол "Левке."
"Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву."
Олена Захарченко "Воїн і річка."
"Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом."
Дара Корній "Морельковий чай."
"Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?"
"Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому."
Олена Кузьміна "Тримай землю!"
"Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками."
Наталія Матолінець "Дальні покої."
"Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна."
Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль."
"Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них."
Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені."
"Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують."
Дарія Піскозуб "Смертеікло."
"То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!"
"Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..."
Юліта Ран "Позивний “Мавка”."
"Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?"
Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу."
"Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій."
Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг".
Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!
Анонім
Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси.
Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань)
Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо.
Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори.
Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.
Анонім
Котолог
