Прочитала на одному диханні. Захоплива історія, трішки навіть таємнича. Людські долі, людські відносини. Сплетіння доль і поколінь. Емоції, дружба, вподобання, підтримка, сумніви, образи , тепло і любов . Все тут є. Різні часи, різні долі, різні люди і статуси. Але ж чи це завада кохати, дружити, мріяти, підтримувати, співчувати? Ти наче в тому або кочовому саду, де пахне деревом що квітне, де стиглі, запашні абрикоси, де є гнилі абрикоси і втомлені дерева. Але ж тепло, затишно і спокійно.

? «Щось було солодким і водночас гірким у ній. Напевне, саме такою є на смак памʼять» ??? Чудова історія, але з болісним післясмаком ? ? Дві часові лінії роману ? ✏️ початок ХХ століття - Галичина… життя девʼятирічного хлопчика Михайла Фариняка (мати віддала сина на виховання до родичів покійного чоловіка через скрутне фінансове становище) ✏️ початок ХХІ століття - інший доросліший Михайло Фариняк, який прагне дослідити історію відомого маєтку родини Фариняків ? Михайло отримує один важливий документ свого прадідуся, який перевертає його життя ?‍? Але в книзі мені так до сліз боляче саме за малого Михайла, який наприкінці історії про нього дізнається тяжку таємницю… Мені так до болю шкода, що його життя склалося таким чином ? Та дуже імпонує Вуйко Стефан, який має книгарню ? добрий і чуйний чоловік, який любить свою справу і попри все хоче допомогти племіннику полюбити читання ? Така чудова історія ? У ній є біль, втрати, болісні моменти, але разом з тим, - доброта, допомога, прощення, справжня дружба і навіть закоханість ? ? рекомендасьйон ? Хочу більше таких історій І дякую автору ?

Прекрасна книга для осінніх або зимових вечорів. Авторка прекрасно передала атмосферу дитинства, дружби, життєвих перипетій. Глибина книги - в простих речах, не хочеться закривати цю книгу, бо не хочеться виринати з цієї історії. Тут Ви відчуєте і запах випічки з цинамоном, і смак свіжих афинів. Максимально рекомендую книгу.

Книга, яка огорне атмосферою довоєнної Галичини, де серйозний вуйко і гонорова цьоця, де дев'ятирічний Місько матиме перший досвід і дитячої дружби, і зради, і втрати, і кохання... У їхньому домі він опиниться через складні життєві ситуації, які розлучать їх з мамою. Спочатку це здаватиметься мукою та каторгою, та час внесе свої корективи і життя Міська набуватиме фарб. Не завжди ці фарби будуть яскравими та кольоровими, сірих непевних та чорних, чорніше ночі, теж вистачатиме. Місько - бешкетник, як і личить хлопцеві його віку. Та деякі повороти долі, що йому приготовані, складно буде витримати і дорослим. Разом з тим, він і душа книги, яка об'єднує всіх, допомагає вижити, змінитися на краще, не зневіритись. А ще він пов'язаний з сучасним дорослим Михайлом і крізь віки знаходить та об'єднує людей. Ця книга надзвичайно атмосферна, тепла та "смачна". Описи цьоциних цинамонових булочок та мармулядових пирогів викликають абсолютно реальні запахи та смаки. Може здатися, що книга дитяча і несерйозна. Але хто з дорослих не прагнув би повернутися у своє дитинство, хоча б на 240 сторінок...

Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі. Тамара Горіха Зерня "Потяг." "Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця." Ірина Грабовська "Вогненні серця." "Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь." Наталія Довгопол "Левке." "Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву." Олена Захарченко "Воїн і річка." "Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом." Дара Корній "Морельковий чай." "Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?" "Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому." Олена Кузьміна "Тримай землю!" "Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками." Наталія Матолінець "Дальні покої." "Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна." Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль." "Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них." Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені." "Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують." Дарія Піскозуб "Смертеікло." "То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!" "Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..." Юліта Ран "Позивний “Мавка”." "Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?" Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу." "Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій." Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг". Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!

Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси. Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань) Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо. Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори. Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.

Дуже сподобалась ідея об'єднати під однією обкладинкою різноманітні твори сучасної української фантастики, сподобалась тематична різноманітність та жіночий погляд на світ. У збірці представлені різні жанри фантастики: від постапокаліптики до фентезі. І безумовно мені "зайшли" не всі оповідання, але такий формат дозволяє кожному знайти щось цікаве для себе, а крім того ближче познайомитись з сучасною жіночою українською прозою. Збірка демонструє, що українські письменниці мають величезний потенціал і створюють цікаві та актуальні твори вплітаючи в них важливі соціальні теми, такі як гендерна нерівність, війна, екологічні проблеми. Проте, як на мене, не всі історії мають однаковий рівень пропрацювання - деякі здаються занадто короткими або не до кінця розкривають свої ідеї. Але незважаючи на певні недоліки, книга заслуговує на увагу.

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання. Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час ? Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше. ?"Тримай землю!" написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю да дрібкою абсурду. ?"Дальні покої" зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі. Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно. Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією ?