🍒Ця серія познайомить нас із Вишенькою, харизматичною дівчинкою, що любить пригоди і мріє стати письменницею🍒
Практикуючись у письменницькій майстерності, вона веде щоденник, де записує всі свої думки та вчинки, спостерігаючи за різними людьми. Вишенька обожнює розгадувати таємниці, що зазвичай закінчується тим, що вона надміру втягується в життя цих людей. Це призводить до певних суперечок між нею та її друзями, а також матір’ю. Стосунки Вишеньки з мамою змальовані проблемними, а тому сприймаються реалістично і змушують співпереживати. Класно, що ця історія піднімає такі важливі теми, які можна принагідно обговорити з дитиною під час читання.
Але зрештою все завжди закінчується добре.
У третьому томі Вишенька знаходить стару скриньку, допомагаючи в палітурній майстерні. Ці «скарби» виявляються не просто предметами, а важливими спогадами, пов'язаними з емоційними моментами з минулого власника. Цей сюжет насправді дуже зворушливий і сумний, оскільки заглиблення в минуле сторонньої людини спонукає Вишеньку задуматися про власне минуле, а точніше, про свого померлого батька. Усе це змушує її переосмислити свої стосунки з матір’ю та знайти в них новий сенс.
☀️Найперше, що я оцінила - манеру малюнка. Зображення дуже яскраві і соковиті, наповнені теплом. Кольорова палітра дуже легка та повітряна, ідеально підходять до тону цієї серії. Оформлення прекрасне, окрім основної історії, тут також є сторінки з колажами і роздумами Вишеньки - розглядати можна цілу вічність!
Головна героїня дуже харизматична. Після першої частини я вже очікувала на суміш детективу і щемливої історії, але я точно не розраховувала, що вона настільки потішить мою книголюбську душу. Розповідь одночасно і динамічна, і щемлива, спонукає до спогадів про власне дитинство і дарує дуже приємні враження від читання.
Єдине, про що я шкодую – це про те, що прочитала книгу не під час святкового сезону наприкінці року, щоб краще відповідати атмосфері, оскільки історія відбувається на Різдво.