Олександр Мироненко

Це відгук про обмануті очікування.
Мені в анотації обіцяли захопливе темне фентезі від українського автора, але натомість вийшло 600+ сторінок не знаю чого, бо покинув гризти той кактус.

Все почалося з того, що головний герой бухав зранку, ще перед сніданком, бо йому батько-лорд доручив завезти листа в столицю, а це нижче його гідності, ой-ой.
Далі краще не стало, бо до цього парубка зайшла мати і вони разом влаштували щось, що мало бути діалогом про політику і інтриги, але не вийшло. Там ще прийшла сестра, потім вони снідали і була ще сестра, вони там говорили ні про шо, потім брат повіз листа, а одна сестра поїхала заміж і її десть там вкрали... А брат кудись там приїхав, його не пустили в палац з листом, і він живе в якомусь сумнівному місці і ще у нього багато грошей, які він роздає гаманцями. І ще він знайшов якогось мутного типа собі в помічники, щоб зрештою потрапити в палац.
О, на фоні ще зріє якась люта зрада невідомо кого невідомо ким і незрозуміло, чого читачеві має бути не байдуже на всіх цих людей.

Це все нецікаво і нудно написано, діалоги дуже починаючого рівня. Описи всього навколо плутані, "інтриги" - наївні, персонажі — всі однакові і не запам'ятовуються.
Це не темне фентезі, це дуже посередня претензія, яка, втім, не вдалась.

Хтось понаписував п'ятизіркових відгуків на гудрідз, але не вірте, це обман.

Я щиро вірю в українських авторів і завжди намагаюсь купувати їх книги (в цікавих мені жанрах), особливо дебютні. Але цю читати дуже важко.

Надзвичайно багатослівний, перевантажений випадковою стилізацією і логічними хибами текст.
"Вулиці (міста) зміїлись" але "їх підпирали рівні ряди будинків".
Молодий парубок, вперше в столиці, винаймає кімнату в якійсь брудній підозрілій корчмі, але при цьому в іншій — жменями роздає золото.
Нікого в місті не цікавить, що за карета виїжджає із замка у супроводі великої охорони (сотня вершників!), але всі знають, що це донька лорда їде виходити заміж. Такого багато.

Топоніми: Тархорм-Лорхорм-Мархорл-Архол, Хорстрім-Лорстрім тощо. Все це складно відрізняти, оскільки воно особливо не відрізняється.

Епічне фентезі — непростий жанр, до нього би підходити хоч з якоюсь підготовкою і базою в письменництві.

Дуже відчувається, що це перша книга автора, також заявлена як початок серії. Сподіваюсь, наступні вийдуть більш відшліфованими, бо цю я покинула після першої сотні сторінок.